+6 Київ
Він зазначив, що у жовтні МВФ погіршив оцінку зростання українського ВВП 2021 року з 4% до 3,5%, і водночас, за даними Нацбанку, протягом 2022–2023 років Україна має виплатити за зовнішніми зобов'язаннями $14 млрд.
"Ця цифра свідчить про те, наскільки країна залежить від фінансової допомоги з-за кордону", – пише Гмирін і наголошує, що на цьому фоні активізація роботи з внутрішніми інвесторами через продаж облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) є правильним кроком Мінфіну.
Він пише, що курс на заміщення міжнародних запозичень внутрішніми Кабмін задекларував ще у своїй програмі діяльності та бюджеті на 2021 рік.
"Схоже, що скорочення іноземних інвестицій та складності з виконанням умов іноземних кредиторів (на кшталт боротьби з корупцією) примусило уряд переглянути стратегію державної економічної безпеки у бік зменшення залежності від впливу іноземного капіталу на економіку країни", – констатує Гмирін.
Експерт зазначає, що держава почала активніше працювати з вітчизняними інвесторами, використовуючи інструмент ОВДП. Він додав, що раніше докладно аналізував його переваги – зокрема щодо легалізації тіньових капіталів. Аналітик нагадав, що 19 жовтня Мінфін провів черговий аукціон із продажу ОВДП. Згідно з оприлюдненими результатами, їх продали на суму 2 148 млн грн, а саме:
- гривневі річні (ставка 11,5%) – 1064 млн грн;
- гривневі дворічні (ставка 12,4%) – 105 млн грн;
- доларові дворічні (ставка 3,9%) – 979 млн грн.
Окрім того, пише експерт, у вересні Мінфін уже провів два такі аукціони, за підсумками першого державі вдалося залучити 1,2 млрд грн, другий приніс уже майже 5 млрд грн. Приблизно 50% цінних паперів, які реалізували, становлять ОВДП у гривні строком на рік, 40% – дворічні ОВДП у доларах, решта – дворічні ОВДП у гривні, шестимісячні та п'ятирічні ОВДП.
Гмирін звертає увагу, що з 14 вересня (дата проведення першого осіннього аукціону) Мінфін намагається створити певний ажіотаж за допомогою підвищення річних процентних ставок на гривневі ОВДП. Такий крок, вважає автор блогу, може вказувати на плани уряду залучити в економіку якнайбільше внутрішніх інвестицій. Також учений припускає, що під час реалізації ОВДП Мінфін робив головну ставку на пару – гривневі та доларові дворічні ОВДП. Такий спосіб інвестування дає змогу застрахуватися від ризиків, пов'язаних із курсовими коливаннями. Про це, на думку експерта, опосередковано свідчить відсутність пропозиції короткострокових (на рік) доларових ОВДП.
Аналітик вважає, що результати торгів навряд чи задовольнили Мінфін. Мало того, на його думку, вони свідчать про те, що навіть привабливі для гривневих облігацій відсотки не спричинили високого інтересу в інвестора – він досить скептично ставиться до міцності гривні і не готовий вкладатись більш ніж на рік. Також, припускає автор, це пов'язано з невизначеністю, спричиненою надто частою зміною облікової ставки НБУ протягом року. Тому, незважаючи на певну стабільність гривні, інвестори вважають за краще не грати з гривневими ОВДП "у довгу".
"З іншого боку, Мінфін не може безкінечно довго підвищувати ставки на гривневі ОВДП, щоб привабити бізнес. Адже таке залучення коштів перестане бути рентабельним для держави. На мою думку, оптимальним рішенням було б закріплення існуючих відсоткових ставок, а також відмова від частих змін облікової ставки НБУ. Тобто необхідно створити зрозумілі та стабільні правила на ринку державних цінних паперів. Лише тоді можна очікувати на підвищення попиту на ОВДП уже в найближчому майбутньому", – резюмував Гмирін.
