+9 Київ
"Пригадую, що саме агресивна, але відверто непрофесійна боротьба "екологів" за збереження лісового фонду призвела до масового впровадження пластику замість паперу. Зараз світ ламає голову, як вирішити проблему масового забруднення навколишнього середовища пластиком. На жаль, ця звичка до хайпу замість системного вирішення проблем характерна не тільки для України, у тому числі для пластику, але взагалі для багатьох країн. Спостерігаю це в різних сферах. Наприклад, безліч разів писав про непрофесійний популізм у боротьбі з тютюнопалінням. Тому, до речі, не дуже раджу поспішати зі вступом України в ЄС. Просте ухвалення законів та інших нормативних актів не може саме собою привести Україну до стандартів ЄС", – переконаний економіст.
Він зазначив, що немає сенсу ухвалювати закони лише для звіту, без планів довгострокових змін, оскільки в цьому разі до неефективної економіки додасться ще більше корупції. Як приклад експерт навів спробу вирішити проблему забруднення довкілля пластиковими відходами.
"Ще наприкінці 2021 року групою депутатів під керівництвом "Слуги народу" на чолі з головою природоохоронного комітету ВР Олегом Бондаренком був зареєстрований у Верховній Раді проєкт закону за №6077 "Про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України". Євросоюз після скоєних дурниць щодо заміни деревини на пластик почав вирішувати цю проблему більш виважено і поступово. Системно та послідовно скорочуючи з 1994 року небезпечні відходи, впроваджуючи технології роздільного збору сміття та його переробки й утилізації замість їх спалювання та поховання біля великих міст, ЄС дійшов до заборони окремих виробів із пластику як елемента цієї політики", – пояснив Кушнірук.
Економіст нагадав, що члени ЄС планують до 2030 року відмовитися від деяких пластикових виробів і зробити споживання пластику максимально циклічним – пускати пластикову тару на перероблення.
"Кожна європейська держава йде своїм шляхом, враховуючи власну економічну й екологічну ситуацію, наявність альтернативних ресурсів – папір, деревина, "натуральний" пластик. Що ж пропонують Україні? Проєктом закону №6077 пропонується одним махом заборонити весь одноразовий пластик. Його автори навіть не спромоглися вдало скопіювати положення європейської директиви 2019 року, заборонивши навіть те, що не заборонено в ЄС. Наслідки такого безглуздого рішення цілком очевидні: скорочення робочих місць, відсутність посуду для населення і військових та багато чого ще. Але кого це турбує?" – пише він.
Кушнірук заявив, що замість введення європейських правил поводження з відходами, до якого роками привчали європейські домогосподарства, автори законопроєкту пропонують штрафи за виробництво й розповсюдження пластику.
"Так, навіть якщо ти зробив пластикову тарілку на експорт, штраф усе одно знайде тебе. Щоб подивитися, як це відбувається в ЄС, достатньо просто уважно переглянути європейські директиви, регламенти та навіть мануали з ілюстраціями й порівняти їх із витвором мистецтва №6077 на кілька статей. Хто буде заморочуватися, впроваджуючи коштовні заходи з переробки та сортування відходів, коли можна просто заборонити що-небудь й оштрафувати?" – наголосив експерт.
Він вважає, що в законопроєкту є бенефіціари.
"Тож кому це вигідно? У кулуарах парламенту подейкують, що проєкт закону №6077 з'явився на порядку денному зараз, адже Міндовкілля разом із профільним комітетом ВР планують невідкладно "освоїти" гроші, виділені з бюджету на термінову заміну пластикових стаканчиків на паперові. Чи справді хтось вважає, що це саме те, чого потребує зараз наша воююча країна? Невже це потрібно робити поспіхом, без необхідності комплексного вирішення цієї проблеми?" – резюмував Борис Кушнірук.
