+5 Київ
Спеціалізована антикорупційна прокуратура і Національне антикорупційне бюро України маніпулювали експертизами та намагалися одержати від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновки, вигідні їм для розслідування у справі "Роттердам плюс". До таких висновків дійшов автор видання Delo.ua Дмитро Філіпенко в опублікованій 8 жовтня статті.
За даними журналіста, САП намагалася маніпулювати висновками експертів, а директор НАБУ Артем Ситник у серпні 2017 року, до проведення всіх експертиз, назвав формулу незаконною. Протягом наступних двох років у САП намагалися дістати від експертів підтвердження цих слів, стверджує автор. Відповідальна у провадженні прокурорка Ольга Ярова за два роки тричі змінювала запитання в запиті на Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, пише він.
Філіпенко дістав доступ до листування Ярової з відомством і зробив висновок, що одні й ті самі запитання кожного разу формулювали по-новому. Із матеріалів випливає, що слідство щонайменше п'ять разів змінювало запитання експертам, намагаючись одержати від них висновки про необґрунтованість формули та про завдані її застосуванням збитки, але результатів експертизи це не змінило. За даними фахівців інституту, ціни на електроенергію відповідали ринковим.
"На прикладі однієї з експертиз, замовлених САП і НАБУ, можна простежити, як, переформульовуючи запитання, прокурорка намагалася вивести експертів на потрібні відповіді. Це дає уявлення не тільки про "лаштунки" розслідування у резонансній справі, але й загалом про підходи та методи збирання доказів. Спроби схилити експертів до потрібних висновків під час проведення експертиз можуть свідчити про наявність у діях прокурорки САП ознак посадових, а може, і кримінальних злочинів", – зазначає оглядач видання.
НАБУ під процесуальним керівництвом САП розслідує справу про необґрунтованість формули "Роттердам плюс" і про можливі збитки, завдані її застосуванням, із березня 2017 року. Однією з обов'язкових складових розслідування було проведення судової експертизи. Саме на одержання результатів такої експертизи неодноразово посилався директор НАБУ Артем Ситник, відповідаючи на запитання про те, чому справу розслідують так довго, підкреслює Філіпенко.
24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів НКРЕКП, котрі затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, через що колишні принципи формування цін скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває.
Економічну обґрунтованість і законність формули "Роттердам плюс" підтвердив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Європейська асоціація вугілля та лігніту Euracoal також дійшла висновку, що використання формули "Роттердам плюс" українською владою було обґрунтованим підходом.
