+13 Київ
Варіант, коли російський "Газпром" поверне борг Україні в розмірі майже $3 млрд не грошима, а газом, – буде в інтересах "Нафтогазу". Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив експерт в енергетичній сфері Геннадій Рябцев.
"Тепер можна точно сказати, що сторони визначилися зі своїми початковими позиціями на майбутніх переговорах. Але це не означає, що одна зі сторін погодиться із позицією іншої. Якщо вони дійсно мають намір укласти транзитний контракт, то доведеться шукати компроміс. Одну з таких пропозицій озвучив [виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій] Вітренко: повернути борг не грошима, а газом. Це в інтересах "Нафтогазу". Очевидно, що "Газпром" не збирається віддавати гроші. Вони роблять усе, щоб не виплачувати боргів. "Газпром" буде тягнути до останнього. З іншого боку, росіяни пропонують підписати угоду за європейським правилами – тобто вони вже не проти цього. На мою думку, такі пропозиції можуть стати основою для майбутніх переговорів, якщо їх усе ж проведуть. На жаль, зараз відбуваються зміни складу Єврокомісії. І на переговорах 29 листопада, найімовірніше, буде новий комісар", – зазначив Рябцев.
Він не відкидає, що в разі непродовження транзитного договору "Нафтогаз" може ініціювати підвищення тарифів на газ із 1 січня 2020 року.
"Я сумніваюся, що найближчим часом сторони дійдуть якогось конструктиву. В Україні немає оператора ГТС, із яким "Газпром" міг би домовлятися про транзитну угоду. Мені незрозуміло, чому переговори веде "Нафтогаз". Тут є певні нестикування. Я побоююся, що "Нафтогаз" не зацікавлений у підписанні будь-яких угод із "Газпромом". Адже після 1 січня 2020 року перед ним відкривається широке вікно можливостей для підвищення цін на газ для всіх українських споживачів. Об'єктивні причини полягатимуть у тому, що в разі припинення транзиту з РФ зростуть витрати для забезпечення реверсу. До того ж ціни на газ під час опалювального сезону вищі. Що стосується суб'єктивних причин, то "Нафтогаз" не втратить можливості звертати увагу на спекулятивні орієнтування. Грубо кажучи, січневі ціни на газ можуть відрізнятися від грудневих удвічі – утричі", – сказав Рябцев.
10-річний контракт між Україною і Росією про постачання і транзит газу закінчується 31 грудня 2019 року. З осені 2015-го Україна не імпортує природного газу за контрактом із "Газпромом", закуповуючи газ на своєму західному кордоні. Український уряд хоче укласти довгостроковий контракт на транзит газу з РФ до Європи.
28 жовтня у Брюсселі відбулися переговори за участю представників України, Росії та Єврокомісії. Під час консультацій обговорили тарифи на транзит, обсяги транзиту і впровадження європейських правил ринку газу в Україні після 2019 року.
У НАК "Нафтогаз" заявили, що під час тристоронніх переговорів про транзит російського газу в Європу через газотранспортну систему України російська делегація знову порушила питання перегляду рішень Стокгольмського арбітражу для відновлення транзиту газу.
2 листопада "Нафтогаз" подав до арбітражу нову заяву проти "Газпрому".
Глава "Газпрому" Олексій Міллер 6 листопада заявив, що для укладення нового транзитного контракту з Києвом потрібні "взаємна відмова від претензій і припинення судових розглядів" між "Газпромом" та "Нафтогазом", а також прямі закупівлі Україною російського газу до 2020 року та визначення їх обсягів.
28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив позов "Нафтогазу" до "Газпрому" про недостатні обсяги транзиту. Українська компанія домоглася компенсації в сумі $4,63 млрд. З урахуванням того, що арбітраж підтвердив борг української сторони за постачання газу в розмірі більш ніж $2 млрд, "Газпром" мав виплатити "Нафтогазу" $2,56 млрд. За твердженням української компанії, з 1 березня 2018 року на суму боргу нараховують пеню. "Газпром" оскаржив обидва рішення Стокгольмського арбітражу й почав процедуру розірвання контракту з "Нафтогазом".
18 листопада "Газпром" надіслав "Нафтогазу", міністру енергетики України Олексієві Оржелю й віцепрезиденту Єврокомісії Марошу Шефчовичу пропозицію про продовження чинного контракту або укладення нового договору про транзит газу через територію України строком на один рік. Російська компанія висунула низку умов для укладення договору. Серед них – відмова обох сторін від взаємних претензій у міжнародному арбітражі і припинення всіх судових розглядів.
