+7 Київ
Обіцяного урядом зростання економіки на 5–7% наступного року не буде через падіння капіталовкладень у сільське господарство, у 2020 році капітальні інвестиції в АПК зменшаться щонайменше на 30%, якщо Верховна Рада ухвалить "земельний закон" у теперішньому вигляді. Про це у своїй колонці на порталі Agravery заявив колишній в.о. міністра АПК Максим Мартинюк.
За його словами, протягом останніх років аграрний сектор розвивався динамічніше, ніж інші галузі, і це "витягало" економіку, але зараз почався спад.
"За перше півріччя цього року в галузь інвестували 23,3 млрд грн. Це на 3 млрд грн, або майже на 17%, менше, ніж за аналогічний період торік. 2020 року капітальні вкладення можуть зменшитися принаймні на 30%. Така ж тенденція зберігатиметься ще кілька наступних років", – написав Мартинюк.
Він зазначив, що будівництво ферм, елеваторів, фруктосховищ та інших інвестиційних проєктів припиняють, добудовують тільки ті об'єкти, які вже запущено.
"Понад 70% капітальних інвестицій – це власні кошти господарств. Аграрії зараз не готові ризикувати і вкладати кошти в будівництво через скасування мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Те, як відбувається відкриття ринку, ні в кого не викликає довіри. В обіцянки кредитів на землю ніхто не вірить. Люди хочуть притримати гроші до жовтня 2020 року, коли анонсовано запуск ринку, бо ніхто не знає, яких сюрпризів тоді можна очікувати", – написав колишній керівник аграрного міністерства.
Мартинюк переконаний, що зупинка інвестицій у проєкти капітального будівництва не може не вдарити по країні, оскільки кожна гривня, вкладена в основний і оборотний капітал сільськогосподарських підприємств, приносить у середньому на рік 0,3 грн приросту прибутку до оподаткування.
"Візьмімо хоча б простий приклад будівництва елеватора. Для його спорудження наймають робітників — усі вони отримують заробітну плату. Залучають десятки субпідрядних організацій — кожна платить податки. Купують будівельні матеріали, техніку – ці гроші знову йдуть у виробництво. У результаті кілька сотень людей одержують постійні робочі місця. А тепер уявіть, як "боляче" стає економіці, коли ці проєкти заморожують", – написав експерт.
Мартинюк зазначив, що для 5–7% зростання в Україні має бути буквально "лавина" інвестиційних проєктів, а без сільського господарства цього не буде.
"Відкривати ринок землі для росту ВВП – це помилка. З наукової точки зору, зростання ВВП під час запуску ринку землі дійсно буде, але одномоментне і лише формальне – просто цифри у статистиці укладених угод із купівлі-продажу", – переконаний він.
Екскерівник міністерства вважає, що це не дасть реального приросту ВВП, який могли б забезпечити капітальні інвестиції.
Із 2002 року в Україні діє мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. 20 грудня 2018 року Верховна Рада продовжила його до 2020 року.
У вересні 2019 року президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів розробити законопроєкт про запровадження у країні ринку землі сільськогосподарського призначення. Уряд подав у Раду проєкт закону №2178 25 вересня, але в першому читанні 13 листопада парламент ухвалив альтернативний законопроєкт №2178-10 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення" авторства депутатів від "Слуги народу". Документ не підтримали парламентські фракції "Батьківщина", "Опозиційна платформа – За життя", "Європейська солідарність", "Голос", а також депутатська група "За майбутнє".
У документі зазначено, що після зняття мораторію одна людина може купити не більше ніж 213 тис. га землі. Уповноважений президента України із земельних питань Роман Лещенко повідомив, що питання ліміту до другого читання переглянуть.
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук анонсував відкриття ринку землі в Україні з 1 жовтня 2020 року.
