+11 Київ
Українська економіка виходить із кризи та стає цікавішою для інвесторів – уважають в інвестиційній групі ICU. З одного боку, цьому сприяли проведені урядом реформи і макроекономічна стабілізація всередині країни, з іншого – полювання інвесторів за високою прибутковістю. Тема місця України в глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стала однією з найважливіших на форумі.
"Після подій 2013–2014 років від економіки країни майже нічого не залишилося, країна успадкувала безліч проблем. Але реформи, які провів уряд, Національний банк та інші регулятори, непопулярні і складні в реалізації, уже привели до величезних позитивних змін, і Україні стало легше змагатися за капітал. Україна лише стала на шлях до стабільності, але нам є що запропонувати інвесторам", – заявив Пасенюк, керівний партнер ICU, відкриваючи Український фінансовий форум.
У контексті залучення інвестицій на форумі багато говорили про роль уряду і держави. Утім, багато що залежить від того, про які саме інвестиції йдеться. Раяд Юсуф, керівний директор Goldman Sachs, умовно розділив інвесторів на три основні групи.
"Перша категорія – ті, хто вкладає кошти в суверенні облігації", – зазначив фінансист під час панельної дискусії.
Костянтин Стеценко: Умови в Україні для приходу нерезидентів покращуються. Фото: прес-служба ICU
Ця група інвесторів уже заявила про себе. За підрахунками ICU, портфель лише нерезидентів в ОВДП за рік зріс із 2,2 млрд грн до 7,4 млрд грн, досягаючи на піку 14,5 млрд, і цей обсяг ще далекий від граничного.
"Зараз умови в Україні для приходу нерезидентів покращуються – важливою подією стало ухвалення закону про номінального утримувача, який суттєво спростить іноземцям роботу з українськими цінними паперами. Іншим важливим і очікуваним нововведенням має стати відкриття доступу іноземних інвесторів до ОВДП через міжнародний розрахунковий депозитарій Clearstream", – переконаний Костянтин Стеценко, керівний партнер ICU.
Українські суверенні та корпоративні єврооблігації також мають попит "Зараз прибутковість українських паперів достатньо цікава з погляду інвесторів, порівняно із пропозиціями інших ринків", – упевнений Володимир Осаковський, головний економіст із Росії і країн СНД у Bank of America Merrill Lynch.
Михайло Галкін, кредитний стратег Goldman Sachs, хоча і вказав на певний страх із боку інвесторів, усе ж високо оцінив перспективи України.
"Сьогодні наші клієнти надають перевагу заощадженням, а не отриманню прибутку, тому обережно вкладають кошти в ринки, що розвиваються. Але мій улюблений клас активів – це кредити для ринків, які розвиваються. Тут ви можете легко збільшити свої активи в п'ять разів. Я ще не бачив жодного іншого активу, який показував би кращі результати. Водночас статистика втрат за цими активами мінімальна. Ринки борються за інвестора, як на конкурсі краси. На цьому конкурсі пакет України має досить красивий вигляд. Можна отримати 7–9% за євробондами", – сказав він під час панельної дискусії на #UkrFinForum2018.
Друга категорія інвесторів за класифікацією Раяда Юсуфа – це внутрішні інвестори, яких поки не так багато. Однак локальні інвестори звикли до ситуації в країні, вона їх не відштовхує. Найважливіша, третя категорія – це ті, хто забезпечує прямі іноземні інвестиції. Це інвестори, які купують і будують тут заводи. Ось для них насамперед важливі реформи і саме за цей клас інвесторів змагаються ринки.
На думку Макара Пасенюка, роль держави в залученні прямих іноземних інвестицій не має обмежуватися створенням потрібних умов через впровадження реформ. Саме держава має створювати і реалізовувати великі інвестиційні проекти, розвивати державно-приватне партнерство, зокрема, у галузі сільського господарства, енергетики та інфраструктури. Пасенюк зазначив, що одним із найшвидших інструментів для залучення не менше ніж $15–20 млрд може стати пропозиція державних сільськогосподарських земель, площа яких сягає 10 млн га.
Кейю Джин, професор Лондонської школи економіки, припустила, що саме інфраструктура дала поштовх до успіху найбільшого з ринків, що розвиваються, – Китаю: "Я думаю, великий внесок зробила якісна інфраструктура. Але щоб її забезпечити, потрібен серйозний капітал та інвестиції. Водночас інфраструктурні проекти мають великі ризики – вони дуже дорогі і розрахувати віддачу від інвестицій складно. Тому часто країни, які розвиваються, не можуть собі дозволити таких інвестицій для розвитку інфраструктури".
Цього року на Українському фінансовому форумі вперше окремо обговорювали ще один клас активів – українські стартапи. Роман Нікітов, директор підрозділу венчурних інвестицій ICU, зазначив, що нова технологічна економіка меншою мірою залежна від макроекономічної ситуації.
"Надаючи послуги, залучаючи кошти західного капіталу у стартапи, Україна інтегрується в західний світ швидше, ніж на політичному чи державному рівні. Враховуючи всі нюанси радянського і пост-радянського минулого, Україна в класичній економіці посідає досить слабкі позиції зі своїм низьким ВВП і неефективним виробництвом. Але в новій економіці, де правлять Google, Facebook і Amazon, Україна входить у першу двадцятку. Українські фахівці дістали визнання у Кремнієвій долині. Вони англомовні, мобільні, не обмежені в доступі до інформації, мають добру репутацію і досвід роботи з найбільшими технологічними корпораціями з їхніми високими стандартами", – сказав він.
Сьогодні Україна – одна з найкращих країн світу, щоб створювати технологічний бізнес, переконаний Ярослав Ажнюк, CEO Petcube.
"Тут дуже багато людей, які мають якісні знання у багатьох сферах. У нас, напевно, найдешевша у світі освічена робоча сила. Загалом, за ті самі гроші, за які у Сполучених Штатах можна побудувати компанію, в Україні можна побудувати п'ять. Нарешті, в Україні зараз виросло покоління людей, які прагнуть до прогресу, вони мотивовані та готові довести світу, що гідні більшого", – зазначив він.
