+10 Київ
Російському монополісту "Газпрому" вигідно зберегти транзит газу через територію України, однак його комерційні інтереси суперечать політичній позиції Кремля. Про це виданню "ГОРДОН" сказав президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар, коментуючи заяву глави "Нафтогазу України" Андрія Коболєва про готовність компанії відмовитися від позову у Стокгольмський арбітраж до "Газпрому" про перегляд тарифу на транзит на суму понад $12 млрд у разі укладення нового довгострокового контракту.
"Заява Коболєва – переговірна позиція, підкріплена попереднім успіхом – рішенням Стокгольмського арбітражу. Наше завдання – зберегти наявні обсяги транзиту. Однак "Газпром" на це не піде, оскільки будує "Північний потік – 2". Звичайно, із комерційного погляду "Газпрому" вигідно зберегти транзит через Україну, тому що в піковий – зимовий період – РФ не зможе забезпечувати газом усіх споживачів у Європі без української труби. Однак це суперечить політичним інтересам Кремля. Мінімальний обсяг, який вигідний самому "Газпрому", – 60 млрд м³. Ось це можна було б обговорювати на переговорах", – зазначив Гончар.
За його словами, щоб забезпечити рентабельність роботи газотранспортної системи України, транзит російського газу має перевищувати 20 млрд м³.
"Тільки не треба плекати ілюзій про наміри російської сторони зберегти транзит газу через Україну. Зараз вони керуються принципом говорити те, що від них хочуть почути в Європі, щоб забезпечити реалізацію "Північного потоку – 2" і другої нитки "Турецького потоку". Вони готові багато чого обіцяти, але не факт, що виконають. Чинний контракт – лише підтверджує це. Росіяни зобов'язувалися транспортувати через Україну не менше ніж 110 млрд м³ на рік. Але жодного разу цю норму не виконали, що, власне, і стало приводом для звернення в арбітраж. Ось і зараз росіяни кажуть, що збережуть транзит через Україну на рівні 10–15 млрд м³. Але ми прекрасно розуміємо, що за таких обсягів наша газотранспортна система перестане бути системою. Адже для прокачування такого обсягу газу достатньо навіть однієї труби. Ну, максимум двох. Навіть 20 млрд м³ не дадуть нашій ГТС нульової рентабельності", – заявив співрозмовник.
Він підкреслив, що українська сторона має активніше працювати з європейськими партнерами.
"Росіяни готові давати обіцянки і ми маємо цим скористатися. Але не просто одержати чергове запевнення, а нав'язати зобов'язання. Я кажу про довгостроковий контракт. Важливо, щоб він не перетворився на "Будапештський меморандум – 2". Росія ігнорує будь-які домовленості. Тому нашим друзям у ЄС потрібно ставити умову, щоб вони виступали не просто посередником на переговорах, а були гарантом, оскільки так сильно довіряють Москві. І в разі проблем із росіянами, щоб саме європейці тиснули на них – або нехай примушують "Газпром" виконувати умови контракту, або хай нам виплачують компенсацію. І тепер "Нафтогазу" потрібно працювати з європейською стороною, щоб вони не усувалися від процесу", – резюмував Гончар.
Після поразки у Стокгольмському арбітражі у справі про недостатні обсяги транзиту через Україну "Газпром" був зобов'язаний виплатити українській стороні $4,63 млрд. Російський монополіст у березні 2018 року подав позов про розірвання транзитного контракту.
У липні "Нафтогаз" подав позов у Стокгольмський арбітраж із вимогою переглянути ставку тарифу на транзит із 18 березня 2018 року і стягнути з "Газпрому" приблизно $12 млрд за період із 18 березня 2018-го до 31 грудня 2019 року (термін закінчення контракту).
Арбітраж у вересні вирішив об'єднати обидва позови в одну справу.
