+12 Київ
"Коли попит більш-менш стабільний, а пропозиція велика – долар починає падати в ціні. Попит маленький – починає зростати. Так відбувається, якщо ринок справжній і ніким не регульований. Починаючи із 2015 року змінили закон про Національний банк, де було написано, що під стабільністю гривні передусім розуміють цінову стабільність, яка передбачає ціни на товари та послуги в національній валюті. Для більшості громадян в Європі та Америці вартість своєї валюти не має значення. Для них важливіше, наскільки зросли ціни на товари. І наш Нацбанк почав проводити політику інфляційного таргетування. Це означає, що інфляція має бути обмежена певним діапазоном, який встановлює Нацбанк. І він установив, що інфляція в Україні має бути 5% плюс-мінус один відсоток. Від 4% до 6%. У 2015 році, нагадаю, інфляція становила приблизно 40%. А дані цього року вже демонструють, що інфляція приблизно 6–6,5% річних. Але більшість громадян не відчуває, що інфляція зменшилася", – зазначив Козак.
Він підкреслив, що обсяги українського експорту на порядок менші від обсягів ввезеного у країну імпорту.
"Щодо долара, він тут взагалі не впливає. Його завдання – згладжувати різкі коливання на ринку. Це нова парадигма, у якій ми живемо протягом останніх чотирьох років, і українці все ще не звикли до цього. На курс впливає вже не позиція Нацбанку, а чинники, які й мають впливати. А саме те, звідки валюта потрапляє у країну. Передусім це стосується нашого експорту – аграрного і металургійного. Також свої послуги експортують наші ІТ-шники. Це основні канали надходження великого обсягу валюти. Однак наш експорт істотно менший, ніж імпорт. І це серйозна проблема. Навіть більше, різниця між ними зростає. Водночас є один важливий чинник, який раніше до уваги не брали, – це перерахування наших заробітчан з-за кордону. За різними оцінками, минулого року переказали в Україну $12–15 млрд. А тут їхні родичі ці долари здають в обмінники", – сказав фінансист.
Він вважає, що за курсу долара 20 грн/$ Україна зіткнеться із серйозною кризою.
"Ще один чинник, досить потужний цього року, – вкладення іноземних інвесторів в українські облігації внутрішньої державної позики. У поточному році це приблизно $4,5 млрд. Ці гроші змінили погоду на міжбанківському валютному ринку. І тут постає запитання: чи вигідним для нас є низький курс долара? Для пересічних громадян нібито вигідний. Наприклад, так дешевше купувати імпортні товари. Однак для економіки це мінус. Тому що за цей час зросли зарплати, змінилася вартість товарів. Якби зараз долар опустився до рівня 8 грн/$, то середня зарплата становила б орієнтовно $1,5 тис. Це просто нереально, адже в нас немає відповідного виробництва. Експорт взагалі зупиниться. Тому у зміцнення гривні є й мінуси – наші експортери стають менш конкурентоспроможними. На мій погляд, гривня занадто швидко зміцнює позиції. Оптимальним зараз був би курс 26 грн/$. Якщо нічого не зміниться, долар може подешевшати і до 20 грн/$. Але це призведе до великої кризи", – резюмував Козак.
Національний банк України 27 листопада підвищив офіційний курс гривні до долара на сім копійок – із 24,05 грн/$ до 23,98 грн/$.
Отже, курс долара вперше зміцнився нижче за 24 грн/$ із 15 січня 2016 року. Тоді він становив 23,95 грн/$.
