+17 Київ
Щорічні обсяги контрабанди в Україні становлять не менше ніж $10 млрд, написав доцент кафедри кримінального права та кримінології Університету державної фіскальної служби України Андрій Гмирін на своїй сторінці у Facebook.
На думку експерта з оподаткування, в Україні немає боротьби з контрабандним товаропотоком.
"Підраховуючи об’єми контрабанди, різні експерти виходять на різні цифри. Але всі вони сходяться на тому, що на рік це не менше $10 млрд. Зауважу, що, за офіційними даними, доходи бюджету від митних зборів у 2018 році склали 27 млрд грн – 3% доходів держбюджету. Із загальних 295,4 млрд ПДВ, які надійшли у 2018 році, 79% сформовано за рахунок митного ПДВ. У цілому за 2018 рік разом із митними платежами та імпортним акцизом митниця забезпечила 40,2% всіх доходів бюджету. Тепер уявімо на секунду, що із 250–300 млрд грн контрабандного товаропотоку були б сплачені всі платежі в держбюджет. Це ще близько 100 млрд. У пору задуматися про відмову від кредитів МВФ", – пояснив він.
Гмирін зазначив, що через неправильну політику Державної податкової служби в адмініструванні ПДВ до держбюджету України потрапляє тільки половина із 233 млрд грн імпортного ПДВ.
"Недолуга політика ДПС в адмініструванні ПДВ, штучні перепони для підприємств, що відшкодовують податок, недієздатність податківців у боротьбі з рухом схемного податкового кредиту призвели до створення величезного чорного ринку торгівлі імпортним ПДВ. Суть схеми проста: підприємство-імпортер розмитнює товар і продає його за готівку, документально ж вивантаження товару проходить на так звану скрутку, на якій проходить підміна номенклатури, у подальшому продаж "потрібних товарів" документально оформляється на підприємства реального сектору, які зменшують свої власні зобов'язання зі сплати ПДВ. Коли ця схема поєднується із "сірими" схемами імпорту (підміна номенклатури, маніпулювання з вагою), ефект виходить кумулятивний", – додав експерт.
Гмирін у блозі на "Обозревателе" зазначав, що чинна ДПС не зацікавлена у створенні якісного та безкоштовного програмного забезпечення для реєстраторів розрахункових операцій, а за "чийсь бізнес" із продажу та обслуговування програмних РРО сплачуватимуть українські підприємці.
У жовтні набули чинності закони №128-IX і №129-ІХ, які передбачають обов'язкове використання касових апаратів фізособами-підприємцями, введення електронного чека та кешбек.
У ДПС зазначили, що забезпечать безкоштовне повнофункціональне програмне рішення, яке будь-який продавець зможе завантажити із сайта податкового органу і встановити на свій гаджет, перетворивши його в такий спосіб на касовий апарат.
