+10 Київ
Обвал цін на нафту є для України радше позитивним, ніж негативним. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив ексзаступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко.
"У нас різко впаде імпорт. Тому що основними статтями імпорту в нас є нафта і газ. Водночас, що менший імпорт, то вищий ВВП. Україна, навіть нічого не роблячи, лише завдяки зниженню цін на нафту може досягнути приросту ВВП. Якщо перенести це на ситуацію з нафтою, то імпорт у нас зменшиться десь на 10%. Я продовжую казати, що [президент України Володимир] Зеленський народився в сорочці. У нас ВВП у першому кварталі впав уперше протягом трьох років. А тут раз – і такий подарунок. Головне питання – скільки це триватиме? Тобто падіння цін на нафту стане одним із чинників зростання ВВП України. Також ця ситуація вплине на курс долара. Те, що зараз відбувається з нафтою, – це гарна підтримка гривні. Попит на валюту через скорочення імпорту зменшуватиметься. Окрім того, мають знизитися ціни на бензин", – зазначив економіст.
Він підкреслив, що президент РФ Володимир Путін змушений буде зосередитися на захисті російської економіки від наслідків падіння вартості нафти.
"Але є й негативні чинники. Відбулася девальвація рубля, а отже, російські товари стануть конкурентоспроможнішими на нашому ринку. Наприклад, товари побутової хімії. У відповідь український уряд має знижувати ставку рефінансування, щоб трохи девальвувати гривню. Росія, на жаль, усе-таки залишається другим після Китаю торговельним партнером України. Не хотілося б, щоб їхні товари перемагали в конкуренції з нашими. Ще один мінус обвалу цін на нафту – слідом за цим можуть подешевшати метал та продукти сільського господарства. Не дуже, звісно, але ми відчуємо. Думаю, на 5–10%. Відповідно наш експорт дещо скоротиться. Але загалом позитиву від падіння цін на нафту для нас більше, ніж негативу. Традиційно те, що погано для Росії, – добре для України. До того ж, Путіну доведеться більше уваги приділяти тому, що робити з невдоволенням свого населення. Щоправда, росіяни довго терпітимуть. Це в інших країнах люди виходять на масові страйки, коли доходи падають навіть на 5%. Однак Путіну все-таки доведеться думати, як захистити російську економіку від удару", – резюмував Савченко.
5 березня Організація країн – експортерів нафти, яка охоплює 14 нафтовидобувних держав: Алжир, Анголу, Венесуелу, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівію, ОАЕ, Нігерію, Саудівську Аравію, Екваторіальну Гвінею і Еквадор, – погодила додаткове обмеження на видобування нафти в обсязі 1,5 млн барелів на добу у зв'язку з падінням попиту на неї через коронавірус. Планували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження чинної або укладання нової угоди.
Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії і не була партнерською. За даними джерел The Bell, ініціатором розриву угоди був голова "Роснефти" Ігор Сєчин. Керівництво Росії вважає, що відмова від угоди завдасть шкоди американським виробникам сланцевої нафти, з'ясували журналісти The Bell і Bloomberg.
До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.
На тлі невдалих перемовин Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобування з нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".
9 березня вартість північноморської нафти Brent впала на 30% – до $33 за барель. Таке падіння цін виявилося найбільшим із 1991 року – від часу війни в Перській затоці.
Після ранкового обвалу цін на нафту різко впали біржові індекси цілої низки країн. Торги на нью-йоркській фондовій біржі вперше з часів фінансової кризи 2008 року припинили.
