$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +11 Київ

Крисіну дозволили в режимі відеоконференції брати участь у суді у справі про тортури на Майдані

Крисіну дозволили в режимі відеоконференції брати участь у суді у справі про тортури на Майдані Крисін (праворуч) відмовлявся покидати СІЗО
Фото: Наталія Двалі / Gordonua.com (архів)

Суддя Дарницького райсуду Києва Любов Леонтюк, яка розглядає справу про тортури на Майдані, зазначила, що клопотання обвинуваченого Юрія Крисіна про участь у судовому процесі в режимі відеоконференції є його конституційним правом.

Дарницький районний суд Києва дозволив фігуранту справи про тортури на Майдані Юрію Крисіну брати участь у судовому процесі в режимі відеоконференції. Про це повідомляє "Громадське".

Таке клопотання подав адвокат Крисіна Ігор Василенко. Він єдиний представник захисту, який представляв на суді 30 травня обвинуваченого. Інші адвокати Крисіна письмово повідомили, що не можуть брати участі в засіданні через присутність на інших судових процесах.

Суддя Любов Леонтюк, яка розглядала клопотання про відеоконференцію, зазначила, що таке звернення є конституційним правом обвинуваченого.

29 травня Крисін відмовився виходити з камери Лук'янівського СІЗО, щоб брати участь у засіданні суду.

Як обвинувачений у справі про тортури на Майдані, окрім Крисіна, проходить його підлеглий Сергій Чемес. Потерпілими визнано трьох осіб: відеооператора Владислава Іваненка, а також матір журналіста В'ячеслава Веремія Катерину Веремій і його дружину Світлану Кирилаш. Справа містить три епізоди.

Перший епізод стосується подій 21 січня 2014 року, коли відеооператора Іваненка викрали на станції метро "Петрівка" (зараз "Почайна") в Києві після сутички між тітушками та Автомайданом. Відеооператора відвезли в наметовий табір тітушок біля метро "Бориспільська" і катували. Коли з'ясували, що Іваненко до Автомайдану стосунку не має, його відпустили.

Крисіну у цьому епізоді інкримінують пособництво у викраданні і тортурах Іваненка, оскільки він надав для цього свою групу тітушок і обіцяв їм винагороду. Чемесу інкримінують те ж саме, оскільки він охороняв потерпілого і координував телефоном свої дії з Крисіним, який, за даними слідства, із 10-го до 22 січня 2014 року відпочивав на Мальдівах.

Другий епізод стосується нападу тітушок на барикади активістів на вулиці Прорізній у Києві 18 лютого 2014 року з використанням саморобних вибухових пристроїв. У цьому епізоді Чемесу і Крисіну інкримінують хуліганство та незаконне перешкоджання проведенню мітингу.

Третій епізод стосується вбивства журналіста В'ячеслава Веремія в ніч на 19 лютого 2014 року в центрі Києва. У цьому епізоді обвинуваченим є тільки Чемес. Саме він, згідно з даними слідства, збив із ніг Веремія і тримав його, поки інші тітушки на чолі з Крисіним били журналіста. У цьому епізоді потерпілими визнано матір убитого Катерину Веремій і його вдову Світлану Кирилаш.

Дії Крисіна під час групового нападу на Веремія розглядав Шевченківський суд і 22 грудня 2017 року засудив його до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки. Це означає, що якщо протягом найближчих двох років Крисін не здійснить правопорушень, він залишиться на волі, а його судимість уважатимуть погашеною.

Зам'який вирок Крисіну викликав обурення в українському суспільстві. 25 грудня 2017 року на Майдані Незалежності в Києві пройшла акція з вимогою справедливого вироку Крисіну.

28 грудня Генпрокуратура подала апеляцію на умовний термін Крисіну.

29 березня Дарницький райсуд обрав Крисіну запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

У коментарі "ГОРДОН" прокурор Олексій Донський, який представляє в суді сторону обвинувачення, сказав, що у Крисіна є покровителі у владі, які допомагають йому уникнути покарання.