+10 Київ
Солдат, запитавши правоохоронців, чи знімають його на камеру, розповів, що сидів у тривожній групі, яка має автомати. За його словами, зброю зберігають у ставниці – спеціальній шухляді під замком, але її ніколи не закривали.
"Я беру автомат, заряджаю перший магазин і стріляю по двох – строковик й один контрактник. Один строковик зі старшого призову примудрився втекти. Я знав, що операторка зв'язується із частиною що 30 хвилин, щоб доповідати про ситуацію. І щоб вона не доповіла, я пальнув по ній... Після чого забираю всі "ріжки", які зміг закинути в ранець", – розповів Рябчук.
Коли військовослужбовець хотів вийти із заводу, його не випустила працівниця пропускного пункту.
"У будівлі управління заводу жінка мене не випустила. Я кажу: "Відчиніть, треба терміново вийти". – "Не можу, не можу, не можу"... Я вистрілив їй у голову, після чого відчинив одні з дверей виходу і почав стріляти по дверному замку, сподіваючись, що він вилетить. У мене нічого не вийшло. Я поблукав заводом, знайшов місце, через яке можна перестрибнути", – сказав солдат.
Рябчук розповів, що після втечі із заводу він деякий час ходив житловими районами Дніпра в пошуках притулку. Потім на трасі упіймав машину, водійка якої підвезла його до лівого берега міста.
Далі, за словами Рябчука, він просто йшов і, нарешті, попросив зустрічну жінку викликати поліцію.
