ДБР вважає, що через недбале ставлення двох командирів реактивних артилерійських батарей до військової служби загинуло троє людей і завдано збитків на суму понад 15 млн грн (ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України).
За даними слідства, підозрювані, грубо порушивши вимоги керівних документів, допустили розташування військового об'єкта – польового артилерійського складу – безпосередньо біля населеного пункту, міста Сватове.
"Через диверсію невстановлених осіб 29 жовтня 2015 року на вказаному складі, де зберігалося близько 3 тис. тонн боєприпасів, виникла пожежа. Влученням здетонованих боєприпасів частина неналежно розміщеної військової техніки була знищена", – ідеться в повідомленні.
На сайті Офісу генерального прокурора уточнюють, що командири підрозділів не забезпечили належного розміщення кожної одиниці військової техніки на встановлених нормативами відстанях одна від одної й не провели передбачених інженерних робіт з облаштування капонірів, окопів для безпечного зберігання озброєння і захисту від ураження. Унаслідок цього військову техніку було знищено.
В Офісі генпрокурора зауважили, що наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами, після чого обвинувальні акти буде спрямовано до суду для розгляду по суті.
У разі доведення провини підозрюваним загрожує позбавлення волі на строк до семи років.
Розслідування зі встановлення причин пожежі й вибухів боєприпасів на складі ракетно-артилерійського озброєння триває.
Контекст
29 жовтня 2015 року загорілися склади Міноборони в місті Сватове, де було приблизно 3,5 тис. тонн боєприпасів різної модифікації. Пожежу було ліквідовано за добу, але і після цього періодично виникали осередки займання і вибухи.
Через пожежу і детонацію боєприпасів загинуло четверо людей (троє військових і одна місцева жителька).
5 листопада 2015 року в Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що житлову зону і промисловий сектор Сватового очистили від вибухонебезпечних предметів.
У військовій прокуратурі заявили, що причина пожежі у Сватовому – службова недбалість посадовців, зокрема начальника складу. Водночас комісія Міноборони встановила, що загоряння на території військової частини сталося внаслідок запуску сигнальної ракети, що потрапила на територію з-за меж складу.
У справі був один обвинувачений – майор Олександр Литвиненко, йому інкримінували недбале ставлення до військової служби і взяли під варту. Але під час суду було з'ясовано, що номінально Литвиненко не був начальником сватівського військового складу, майора відрядили туди для приймання і видавання боєприпасів, повідомляв "Восточный дозор".
Дружина Литвиненка оголошувала голодування під Адміністрацією Президента з вимогою зняти з її чоловіка всі обвинувачення. У січні 2016 року йому продовжили тримання під вартою. Відтоді повідомлень у ЗМІ про перебіг цієї справи не було.
У лютому 2021 року ще двом військовослужбовцям було висунуто підозри у справі про вибухи у Сватовому. Про завершення розслідування щодо них сьогодні повідомило ДБР.
Вибухи на складах боєприпасів в Україні сталися також 2014 року в Кривому Розі (Дніпропетровська область), 2017 року в Балаклії (Харківська область) та Калинівці (Вінницька область), 2018 року – біля Ічні (Чернігівська область).
У жовтні 2019 року в Раді створили тимчасову слідчу комісію з розслідування вибухів на п'яти військових арсеналах. "Пройшло майже п'ять років, і не було взагалі ніякого пояснення, що трапилося, – чи це була диверсія, чи терористичний акт, чи навмисні підпали. Більш того, є інформація, що люди, які безпосередньо відповідали за безпеку об'єктів, отримали підвищення по службі", – заявляв ініціатор проєкту, нардеп від фракції" Слуга народу "Давид Арахамія.
У справах про вибухи в Балаклії, Калинівці та Ічні підозр досі нікому не вручили, повідомили 7 травня в СБУ у відповідь на запит "Бабеля". Також зауважено, що вибухи в Балаклії розслідують за статтями "диверсія", "умисне вбивство" і "недбале ставлення до військової служби", в Ічні – за статтями "диверсія" і "недбале ставлення до військової служби", у Калинівці – тільки за статтею про диверсію.
До вибухів в Україні причетні російські спецслужби, припустили в розслідувальній групі Bellingcat у травні. Розслідувачі наголосили на схожості методики під час підготовки російськими диверсантами вибухів у Чехії й Болгарії.
+6 Київ
