$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +9 Київ

"Мінування" Офісу президента України. Вибухівки в будівлі не знайшли

"Мінування" Офісу президента України. Вибухівки в будівлі не знайшли Перевірку повідомлення про замінування в Офісі президента завершили
Фото: Управління вибухотехнічної служби Національної поліції України / Facebook

У Києві правоохоронці перевірили повідомлення про нібито замінування Офісу президента України, проте жодних небезпечних предметів знайдено не було. Про це "Укрінформу" повідомила пресофіцерка Печерського райвідділу міліції Києва Оксана Тищенко.

Контекст

Проблема анонімних повідомлень про замінування в Україні загострилася наприкінці 2021 року – на початку 2022 року.

8 січня в Києві "замінували" всі торговельні центри, 11 січня в поліцію надійшло повідомлення про нібито замінування всіх шкіл Києва, писало видання "Сьогодні".

12 січня повідомлення про масове замінування надходили у школи Львова та Черкас, ТРЦ Дніпра та метро Києва. Того самого дня столичні поліцейські шукали вибухівку в аеропортах "Бориспіль", "Київ", а одеські – біля ялинки на вулиці Дерибасівській.

Усього протягом доби 12 січня в Національну поліцію надійшли повідомлення про замінування понад 600 об'єктів по всій Україні.

13 січня "мінування" продовжилися в Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Херсонській, Житомирській та інших областях. 14 січня в Харкові невідомі "замінували" 42 торговельні центри, 191 школу й суд.

У СБУ масові повідомлення про "замінування" назвали інструментом гібридної агресії Росії проти України.

У березні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за неправдиве замінування. Закон ввів кримінальну відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, що загрожують загибеллю людей або іншими тяжкими наслідками, якщо воно стосується критично важливих об'єктів інфраструктури, будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, або закладів охорони здоров'я чи навчальних закладів. Таке діяння зараз карають позбавленням волі строком від чотирьох до восьми років.