+13 Київ
"Я вдячний, до речі, [колишньому голові Харківської облдержадміністрації Євгенові] Кушнарьову, якого вбили в Україні. Це він мене покликав. Я приїхав після фестивалю з Белграда сюди, в Україну, і дав інтерв'ю", – повідомив режисер.
За його словами, київські театри 2000 року боялися його кликати.
"І я дав інтерв'ю: "Ну що, слабо мене покликати? Гаразд, столиця боїться мене. Дайте мені не Київ. Великий театр. Де? Схід, захід. І я за три роки зроблю вам європейський театр, який представлятиме Україну, як збірна України з футболу". І мені дзвінок із приймальні Кушнарьова. Кажуть: "Так, ти відповідаєш за свій базар, за свої розмови?" Я кажу: "Так". – "Ну от зараз літак прилітає". У Харкові зустрілися. Він каже: "Усе, робиш мені театр Шевченка кращий, ніж театр Франка". Ось така була амбіція у губернатора", – розповів режисер.
Він додав, що Кушнарьов радив йому "не лізти у політику".
"Це в той час, коли – пам'ятаєш? – Ющенко, Кучма, усі ці вибори. Пам'ятаєш? Це все трусило. Він каже: "Я тебе прошу. Ти талант, я знаю. Ми всі зникнемо, а ось ви... Те, що ти робиш, – залишиться. Не лізь ні за мене, ні за того..." Знаєш, цю пораду я тримаю в голові. Я не хочу політикою займатися. Я просто згадав тобі, звідки мотив пішов".
Жолдак: Якби я не потрапив у мистецтво, я був би або "коронованим" бандитом, або вбитим. Повний текст інтерв'ю
