$38.99 €42.16
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Полозов: Москва може поставити питання руба: мовляв, ви даєте воду у Крим, а ми, може, обміняємо кримських політв'язнів G

Полозов: Москва може поставити питання руба: мовляв, ви даєте воду у Крим, а ми, може, обміняємо кримських політв'язнів Полозов: Ідентичність Криму як суб'єкта України тримається на позиції політв'язнів
Фото: Николай Полозов / Facebook

Кількість українських політв'язнів в анексованому Криму тільки зростає, але Офіс президента України не приділяє цій темі належної уваги, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" адвокат Микола Полозов.

За звільнення утримуваних у Криму українських політв'язнів Кремль може вимагати від влади України відновити подання води на анексований півострів. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив адвокат Микола Полозов.

"Обмін, такий, як учора, був два роки тому, у 2017-му. Тоді адміністрація [п'ятого президента України Петра] Порошенка також проводила переговори, складала списки – було визначено перелік людей, яких мали передати. І їх передали. Що стосується цього обміну, то ще після зустрічі в нормандському форматі Офіс президента [Володимира] Зеленського випустив комюніке, у якому вказав, що обмін проводитимуть щодо всіх установлених осіб. Але водночас там було посилання, що це стосується осіб, які мають стосунок до бойових дій на Донбасі. І вже тоді було зрозуміло, що українських політв'язнів, утримуваних у РФ і Криму, цей обмін стосуватися не буде. Звичайно, така позиція викликає масу запитань. Найімовірніше, питання Криму в Парижі Зеленський так і не порушив", – зазначив Полозов.

За його словами, ідентичність півострова як українського суб'єкта тримається на позиції політв'язнів.

"Звільнення кримських татар і українських політв'язнів у Криму так чи інакше пов'язане з питанням окупації півострова. Можливо, Офісу президента набагато комфортніше обговорювати газові питання. Але така позиція в багатьох у Криму викликає подив. Адже вся ідентичність Криму як українського суб'єкта тримається на позиції політв'язнів. І коли влада вкотре закриває очі на цю проблему, цим людям стає дуже прикро, що питання їх звільнення десь третьорядне за пріоритетом", – сказав адвокат.

Він підкреслив, що владі РФ нецікава доля утримуваних осіб.

"Цікаво також, чи залишився в Україні обмінний матеріал? На кого Кремль мінятиме цих заручників? І тут виникає питання – навіщо Кремлю взагалі процедура обміну? Він має політичні преференції. Люди Кремлю не цікаві – це лише формальний привід для обміну. Тому я не відкидаю, що Москва може поставити питання руба: мовляв, ви даєте воду у Крим, а ми, може, обміняємо кримських політв'язнів. Якщо не буде постійного тиску на Кремль, доля політв'язнів у Криму може виявитися незавидною. А з огляду на темпи, якими Кремль набирає заручників у Криму, їх кількість може лише зрости. Тільки протягом останніх трьох місяців там затримали чотирьох громадян України. Тобто їх кількість тільки зростає, а Офіс президента цю тему обережно обходить", – резюмував Полозов.

Обмін утримуваними особами між Україною і бойовиками "ДНР" і "ЛНР" відбувався 29 грудня біля контрольного пункту в'їзду-виїзду "Майорське" в Донецькій області.

Бойовики передали українській стороні 76 осіб, заявили в Офісі президента України. Україна видала ОРДЛО 124 людини, повідомила представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи з урегулювання ситуації на Донбасі Валерія Лутковська. Служба безпеки України опублікувала список звільнених, до якого увійшли 12 військовослужбовців і 64 цивільні особи.

Серед тих, кого українська сторона передала бойовикам, були п'ятеро колишніх бійців спецпідрозділу Міністерства внутрішніх справ України "Беркут", яких обвинувачували в розстрілах протестувальників під час Революції гідності у 2014 році. У Генпрокуратурі України заявили, що справу про вбивства на Майдані в Києві 20 лютого 2014 року суд продовжить розглядати, незважаючи на те, що ексберкутівців відпустили під особисте зобов'язання.

Про обмін утримуваними особами між Україною та представниками ОРДЛО домовилися на зустрічі "Нормандської четвірки" у Парижі 9 грудня.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар.

У вересні українська омбудсменка Людмила Денісова заявила, що на території Росії та анексованого Криму залишається понад 110 незаконно утримуваних українців.

29 грудня представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило, що жителів анексованого Росією Криму, яких утримують на території півострова й у РФ, занесуть у список для обміну на наступному етапі звільнення утримуваних осіб.