+13 Київ
Звільнений із російської в'язниці політв'язень українець Олександр Костенко розповів Кримській правозахисній групі, як в окупованому Криму йому пускали струм через вуха і били до переломів, щоб домогтися визнання провини.
Після звільнення з російської колонії Костенку зробили операцію на руці, зламаній під час тортур у лютому 2015 року, проте він досі повністю не відновив її рухливість. За словами колишнього політв'язня, доки він сидів у російській колонії, його руку майже не лікували.
Після звільнення українські лікарі діагностували у Костенка закритий вивих лівого передпліччя, застарілий перелом вінцевого відростка зі зміщенням кісток ліктьового суглоба, розрив зв'язок та посттравматичний деформувальний артроз лівої руки. Зараз Костенко проходить реабілітацію. За словами лікаря, якщо через півроку рухливість руки не відновиться, йому доведеться ставити штучний ліктьовий суглоб.
Колишній політв'язень розповів, що 5 лютого 2015 року його схопили біля будинку батьків у Сімферополі двоє людей.
"Мене потягли до мікроавтобуса, який стояв поряд. Сусідка Антоніна почала кричати. В автобусі було ще чотири людини в машкарах. Один із них одяг пакет мені на голову. Це був Андрій Тішенін, майор ФСБ, у минулому – співробітник СБУ. Мої руки зв'язали хомутом. Мене почали бити, я став задихатися в цьому пакеті, потім відчув, що мені зламали ніс і вухо. Поки мене били, машина їхала", – повідомив він.
Викрадачі називали Костенка майданівцем і вимагали розповісти про спільників.
"В основному мене били по голові та нирках. Хвилин через 20 машина зупинилася в лісосмузі... Мене витягнули, поставили на коліна, знову били, зняли пакет... Один із них підставив мені пістолет до потилиці і пояснив, що я маю розповісти їм про вбивства співробітників "Беркуту" на Майдані, про диверсії, що готуються в Криму. Після цього пролунав постріл біля вуха, і пістолет знову приставили до потилиці. Мені пристрахали тим, що я пропаду безвісти, якщо не розповім їм усього. Потім вони спустили курок, проте кулі у стволі не було", – розповів він.
Після цього йому знову надягли пакет на голову, побили і заштовхали в машину.
"Я прогриз діру в пакеті, щоб не задихнутися, і почув, як вони говорили між собою: "Їдемо до татарина на базу". Я думаю, що мене повезли у бік Севастополя, швидше за все, у приватний будинок Шамбазова... На шляху до цього будинку мене періодично били, в одного з людей у машкарах була нетипова для кримчан російська вимова", – продовжив він.
Після прибуття побиття продовжили. До мізинців бранця прив'язали дроти і пустили по них струм. Потім вимагали говорити на камеру все, що вони скажуть.
"Вони прив'язали дроти до моїх великих пальців. Дроти були під’єднані до пристрою, що мав тумблер і вмикався в розетку. Людина в зелених штанях увімкнула пристрій, і мене било струмом приблизно три хвилини. Після цього до кімнати зайшов Артур Шамбазов, колишній співробітник СБУ, зараз співробітник ФСБ. Він був із відеокамерою, в машкарі і чорному одязі. Проте я впізнав його за розрізом очей. Коли я працював у міліції, я з ним часто зустрічався і добре знав його в обличчя, так само, як і Тішеніна", – пояснив Костенко.
За словами політв'язня, до нього кілька разів приходили з камерою, однак він не давав потрібних свідчень, тому його продовжували катувати.
"Через деякий час знову зайшли Тішенін і Шамбазов із камерою. Вони ставили питання, і мої відповіді знову не задовольнили. Шамбазов розізлився, ті двоє поклали мене на підлогу обличчям униз і били дубинками. Шамбазов узяв зі столу якісь ножиці, схоже, секатор, і промовив, що буде мені різати пальці на руках. Я стиснув кулаки, тоді Шамбазов став мені коліном на спину, зняв хомут, узяв мене за волосся і за зап'ясток лівої руки і різко смикнув мені руку назад. У цей момент я відчув дуже сильний, різкий біль у лікті... У мене був больовий шок. Після цього Шамбазов запитав мене, чи я буду говорити, чи буду продоводити себе так і далі. У той момент я не те, що говорити – я поворухнутися від болю не міг. Це розізлило Шамбазова ще більше. Він наступив мені на лікоть ногою. Тоді я вже не міг терпіти цей пекельний біль і почав кричати, за що мене знову почали бити", – продовжив він.
Костенко додав, що один із тих, хто його бив, хотів пробити йому вуха ножем, щоб протягнути через них дроти, але він почав крутити головою. Щоб не забруднитися у крові, вони просто закрутили дроти у нього на вухах і пустили струм.
"Я відчув нестерпний головний біль, мене різко занудило, закрутилося в голові, і я впав, із носа в мене потекла кров. Тоді у приміщення зайшов чоловік із дерев'яною валізою, він теж був у машкарі, витер мені кров і дав понюхати нашатирний спирт, так сказати, привів мене до тями, після чого вийшов, і все почалося знову", – розповів політв'язень.
Пізніше припинили тортури, а полоненому застебнули наручниками руки і затягли його нагору, де підвісили на клямку дверей руками догори, де він висів до світанку. Наступного дня його відвезли, імовірно, до прокуратури Київського району. Там його відпустили, а потім знову схопили, знявши арешт на камеру, і привезли у Слідчий комітет.
"Завели до кабінету на другому поверсі. Там був слідчий Одарченко. Він не назвався, проте я потім узнав його ім'я з матеріалів справи. Одарченко почав говорити, що зараз прийде адвокат і, якщо я не підпишу всі папери, за мене постраждає моя родина. Мені роздрукували папери, потім прийшла адвокат за призначенням Полуянова. Ті двоє, котрі мене катували, також були в кабінеті. Вони били мене у присутності адвоката, кров почала текти по обличчю. Я відмовлявся ставити свій підпис. Адвокат казала, що якщо вона піде, а я не підпишу папери, то вона не зможе мені допомогти. Мені погрожували, що моя дитина ростиме в дитбудинку. Якщо ж я все підпишу, то про моє місцезнаходження повідомлять родичам... Я підписав, не читаючи. На цьому протоколі є сліди моєї крові, що текла з обличчя", – розповів він.
Після цього батька Костенка повідомили про його затримання і слідчий викликав співробітників ФСБ.
"Прийшли колишні співробітники СБУ Олександр Кулабухов і Володимир Шевченко, котрих я знав раніше. Вони мене відвезли до травмпункту. Вони квапили лікарів, щоб ті зробили все швидко, хоча лікарі говорили їм, що потрібна операція та обстеження. Врешті-решт лікар наклав гіпс на руку і сказав, що його мають зняти через три тижні, проте його вчасно ніхто не зняв", – зазначив політв'язень.
6 лютого 2015 року Костенка відвезли в ізолятор тимчасового утримання, а 9 лютого перевели в СІЗО №1. Там його у "прес-камері" били ув'язнені.
"Серед тих, хто сидів тоді зі мною в СІЗО, є свідки, які можуть підтвердити мої побої. Все моє тіло було синім від ударів, було розбите обличчя, на спині були сліди від взуття. Оскільки гіпс вчасно не зняли, рука в гіпсі почала синіти. Через три місяці, на початку травня, гіпс на моє прохання зняли співкамерники по СІЗО", – розповів він.
За словами політв'язня, після винесення вироку 22 травня 2015 року його несподівано вивезли у 6-ту міську лікарню Сімферополя і там прооперували.
"Мене відправили назад до СІЗО відразу після операції, коли я ще навіть не відійшов від наркозу. У СІЗО мене помістили в камеру медсанчастини, яка відрізняється від звичайної камери тим, що одноярусні ліжка там. У цій камері було зі мною ще двоє людей. Після того, як закінчилася дія наркозу, у мене почалися сильні болі, з-під гіпсу сочилася кров, тому що в кістку було вставлено спицю. Через три години мені мали зробити обезболювальний укол, проте мені зробили його лише наступного дня", – повідомив він.
У колонії Костенка також фактично не лікували, хоча його рука майже не рухалася.
"Лікар у колонії не давав мені протипоказань для роботи. І тому приходилося прибирати сніг, розбивати лід ломом, незважаючи на пекельні болі", – підсумував політв'язень.
Костенка заарештували в Криму 8 лютого 2015 року. 15 травня 2015 року "Київський районний суд Сімферополя" засудив українця до чотирьох років і двох місяців тюремного ув'язнення за "навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю" співробітникові кримського спецпідрозділу "Беркут" під час протестів у Києві у 2014 році та незаконне зберігання основних частин вогнепальної зброї". Пізніше термін скоротили на чотири місяці.
3 серпня 2018 року Костенка звільнили з російської колонії.
