+9 Київ
Актор народився 1939 року в Баку (Азербайджан) у сім'ї одеситів. Віторгана назвали на честь дядька, якого вбили в роки громадянської війни (1917–1922) під час єврейського погрому в Одесі. Через роботу батька (він був інженером) сім'я багато переїжджала, тому школу Віторган закінчив в Астрахані (Росія). Навчався в Ленінградському театральному інституті.
Після інституту, 1961 року, його прийняли у трупу Львівського театру драми імені Олександра Пушкіна, за два роки він перейшов у Ленінградський театр драми і комедії, а 1967 року – у Ленінградський театр імені Ленінського комсомолу. 1971 року переїхав до Москви, де влаштувався на роботу в Московський драматичний театр імені Костянтина Станіславського. 1982 року перейшов у Театр драми і комедії на Таганці, а за два роки – у Московський академічний театр імені Володимира Маяковського, у якому служив до 2006-го.
Віторган знявся більше ніж у 100 фільмах, серед найвідоміших – "Фортеці" (1978), "Тривожна неділя" (1983), "По Таганці ходять танки" (1991), "Дама в окулярах із рушницею в авто"(2002).
Разом із третьою дружиною Іриною Віторган відкрив "Культурний центр Еммануїла Віторгана", у якому проводить творчі вечори, концерти, грає моновистави.
Актор був тричі одруженим. Першою дружиною Віторгана була актриса Тамара Румянцева, другою – актриса Алла Балтер (вона померла 2000 року від онкологічного захворювання). Нинішня дружина Ірина Молодик керує театральним агентством, вона молодша за чоловіка на 23 роки. У Віторгана четверо дітей: Ксенія (1966) – від першого шлюбу, Максим (1972) – від другого, Етель і Клара – від третього. Етель народилася 2018 року, коли Віторгану було 78 років, за рік, 2019-го, з'явилася на світ Клара.
