+16 Київ
Катерина Білокур, яка народилася 7 грудня 1900 року, художниця-самоучка. Вона походила з бідної сільської родини, що мешкала в Богданівці під Києвом, і не змогла здобути не лише художню, а й базову середню освіту.
Вона пробувала вступити до Миргородського технікуму художньої кераміки і театрального технікуму в Києві. В обох вишах дістала відмову через відсутність атестата.
Батьки не розуміли пристрасті доньки до творчості й дозволяли малювати лише після того, як вона виконає всю роботу в будинку та господарстві. Як правило, після обіду в неділю. Не було у дівчинки й матеріалів: полотнами слугував старий одяг, пензлик вона зробила сама, причепивши до прутика кілька ворсинок вовни, фарби розводила, використовуючи натуральні барвники.
Фото: museum.net.ua
Художниці складно було змиритися з нерозумінням у родині, і вона якось навіть наважилася на самогубство. Білокур пробувала топитися, але її врятували. Після цього батьки стали лояльніше ставитися до її творчих поривань. Після спроби суїциду Білокур усе життя мала проблеми зі здоров'ям, оскільки застудила в річці ноги.
Художниця переважно малювала квіти, але ніколи їх не зривала. Вона могла пройти кілька десятків кілометрів, щоб знайти потрібні їй види рослин. Зірвану квітку Білокур порівнювала із занапащеною людською долею.
Визнання до художниці прийшло у 40 років. Вона, почувши по радіо голос співачки Оксани Петрусенко, настільки надихнулася ним, що написала виконавиці лист, у нього вклала свій малюнок. Петрусенко допомогла в організації першої виставки Білокур. Полотна спочатку показали в Полтаві, а пізніше – у Києві та Москві.
Фото: museum.net.ua
Знаменитий іспанський художник Пабло Пікассо, побачивши картини Білокур на виставці радянського живопису в Парижі 1954 року, був вражений талантом авторки. "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б говорити про неї весь світ", – сказав він.
Білокур ніколи не виходила заміж. У молодості у неї були залицяльники, але всі вони не ставилися серйозно до захоплення дівчини живописом. Сільські хлопці розраховували на те, що дружина присвятить себе дому, дітям і побуту. Білокур же не уявляла себе без творчості.
До кінця життя вона прожила в батьківському домі у Богданівці, де на схилі літ доглядала за хворою матір'ю. Серце Білокур зупинилося 10 червня 1961 року. Її поховали в рідній Богданівці. Зараз у будинку художниці діє меморіальний музей.
