+10 Київ
Зимове сонцестояння можна спостерігати, коли нахил осі обертання Землі у напрямку від Сонця набуває найбільшого значення. Цей день найкоротший у році, а ніч – найдовша. Згодом дні довшають, а ночі стають коротшими.
Зимове сонцестояння, або рівнодення, відбувається 21 або 22 грудня в Північній півкулі і 20 або 21 червня – у Південній.
Сонцестояння в різних культурах сприймали як відродження природи.
Фото: pixabay.com
Навіть під час будівництва стародавнього пам'ятника Стоунхендж у Великобританії орієнтувалися за лінією, що вказує на захід сонця в день зимового сонцестояння.
Саме цей день був вихідною точкою під час створення календарів.
У грецькій традиції сонцестояння – літнє і зимове – вважали днями, коли бог підземного царства Аїд з'являється на горі Олімп. Цей день уособлював життя і смерть, після якої настає відродження.
У ранньому середньовіччі день зимового сонцестояння мав значення подолання кризового піку, був символом пережитої половини зими. Оскільки умови життя були тяжкими, зиму переживали не всі. І свято символізувало перемогу над труднощами і надію на те, що тепло скоро настане.
Цього дня влаштовували бенкети – зазвичай їли м'ясо й пили вино: заготовлене восени, воно якраз встигало дозріти. Цей день проводили в колі сім'ї, напередодні у помешканні робили прибирання і віддавали борги.
Фото: pixabay.com
Стародавні германці святкували Йоль. Його символом був світильник із поліна, яке прикрашали зеленню і поливали сидром. Його підпалювали, давали тліти, а залишки зберігали до наступного року.
Було повір'я, що в день зимового сонцестояння на землю злітаються злі духи, щоб нашкодити людям, тому, щоб їх відігнати, у будинку розвішували ялинові гілки. Вважали, що їхній запах здатний відлякати зло.
На вулицях уночі розпалювали багаття, що символізували оновлення Сонця.
