+18 Київ
Україна та Ілон Маск.
Соцмережі рясніють радісними повідомленнями, що хлопець із Житомира брав участь у проєкті Маска. Це велика гордість України. Дурні. Ну їй Богу, дурні. Це ніби пишатися, що Ігор Сікорський колись був киянином, а потім у США досяг неймовірних успіхів. А "Мрія" досі злітає з Гостомеля. І слава Богу, що без наслідків.
Дурні не розуміють, що Україна не має жодного стосунку до успіху хлопця з Житомира. Навпаки, хлопець із Житомира опинився в команді Маска тому, що в Україні Ілона Маска обдерли б як церковну мишу (хоча, як ми знаємо, в Держрезерві миші нещодавно пожирували на 800 млн грн).
У нашому суспільстві Ілон Маск викликав би заслужене презирство, оскільки своїм існуванням був би викликом, постійно доводячи, що вони барани, які схиляються перед різними "авторитетами". І сила цих авторитетів така, що десятиліття за десятиліттям дітям із iPhone у школах будуть вбивати в голову "коломийки" як критерій освіченості (разом із якимись історіями невдах, на кшталт Чіпки й інших придурків із класичної української літератури), ніж дозволити на уроках викласти свої думки, а не переказ кондових рецензій дебілкуватих діячів мистецтва з Міносвіти.
Ілон Маск – щодо "можна", "можу", "бути". Українське суспільство – щодо "здаватися", "неможливо", "не можна", "нам це не потрібно", "так у Європі", "МВФ каже". Коротше кажучи, дебіли без польоту фантазії, тяги до експериментів і ризику. Тому Маск склепав ракету і компанію з капіталізацією в десятки мільярдів доларів, а українське КБ "Південне" продає креслення радянської ракети за 300 тис. баксів німцям.
А хлопець із Житомира може тільки посміятися над людьми, які навіть не розуміють, чому вони мають заздрити.
Джерело: Юрий Романенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
