+9 Київ
Кілька днів тому повернувся з довгої поїздки і разом із приятелем із Кремнієвої долини пішов гуляти Києвом. Пройшли від "Батьківщини-матері" до Володимирської гірки, зупинилися на Арсенальній площі, де діти гралися в новому фонтані, потім біля Арки та на мосту з краєвидом на Дніпро. Дивились на людей, випили кави в кіоску, нікуди не поспішали.
Пішохідний маршрут уздовж усіх центральних пам'яток, гарні краєвиди, зелені парки, головне – місто дуже живе. Усюди люди. Багато молоді, музиканти, туристи, художники, купа закоханих пар, сімей із собаками, компаній друзів, поки мене не було, здається, відкрили ще з десяток ресторанів. Відчувається, як багато енергії, руху і життя. Київ дуже живий!
У якийсь момент мій знайомий каже: "Славо, як же вам пощастило! Ви живете в такому гарному місті, і в нього все тільки починається!"
Водночас повз проходить пара й обговорює, як усе погано – одна зі сходинок на сходах хитається, людей натовпи і через них бруд, узагалі все жах і розруха.
Такі різні коментарі! Тут я як ніколи усвідомив, що ми звикли скаржитися. Ми не звикли хвалити. У нас для самих себе і тим паче для інших – усе погано!
Але ні! Ні, у нас не погано! Завжди може бути краще! Але у нас не погано, у нас є можливість, сили та бажання впливати на свою долю, на наші міста і на нашу країну!
Дуже хочеться, щоб українці розвивали в собі вміння помічати гарне і говорити про гарне, хвалити себе, українські міста, бізнеси, таланти, свою країну. А якщо є щось дуже гарне – не соромно навіть цим захопитися.
У нас і справді все тільки починається!
Джерело: Владислав Чечеткин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
