RU
 
Віктор Андрусів

Виконавчий директор Українського інституту майбутнього.

Хочеться вірити, що наближається епоха прагматизму, і Україна почне поводитися як держава, а не як "пудель, який загубив господаря"

Хочеться вірити, що наближається епоха прагматизму, і Україна почне поводитися як держава, а не як "пудель, який загубив господаря" / ГОРДОН

Фото: Victor Andrusiv / Facebook

Примушування до прагматизму

Багато років Захід залишав нам можливість для віри у рожевих слоників та єдинорожків. Ми вірили, що нас захистить Будапештський меморандум, що НАТО і ЄС чекають на нас, і ми взагалі дуже всім потрібні, і, що найважливіше, для цього нічого робити не треба. Однак серія жорстких кроків і ситуацій змушує українську владу ставати прагматичною і жорсткою. І саме це ми будемо спостерігати у найближчий період.

Ситуація з "Північним Потоком  2" нарешті протверезила навіть найєврооптимістичніші мізки країни. Люди, які роками не хотіли визнавати реальність, змушені визнати, що американські та німецькі інтереси спочатку. Більше того, саме відсутність прагматичної позиції призвела до того, що Україна фактично програла боротьбу за зупинку "Північного Потоку  2", і залишилась без жодних фактичних гарантій і домовленостей, окрім обіцянок.

Далі вражаюче пряма президентка Естонії мало не пальцем вказала нам на наше місце: світлові роки до вступу в ЄС. Хоча нічого нового у цих словах немає, з огляду на те, що ми повитворяли з їхніми інвесторами у Скаймол.

Нарешті, нам тикають в лице за ситуацію з наглядовою радою "Нафтогазу". І хоча ми всі знаємо, що раду очолює відверта пройдисвітка з Enron, що у раді жодного фахівця серед іноземних представників з питань нафти та газу, що єдине, чим займаються ці аферисти  це виплачують собі космічні бонуси при повному провалі програми видобутку  нас змушують їх утримувати, як якихось колоніальних намісників.

У таких реаліях навіть у найбільших єврофанів закрадаються сумніви у продовженні політики поклоніння Заходу. І це чудово. Нарешті, суспільство і влада приходять до тверезого мислення, що співпраця та інтеграція України на Захід  це прагматичний процес, де український інтерес там, де це питання нашого виживання. Що ми маємо формувати порядок денний, а не васально приймати все, що нам впарюють.

Ні, звісно, це не про розрив, а навпаки про нове ефективне співробітництво. Якщо ви думаєте, що на Заході дуже комфортно слухати пісні про те, що ми демократія і Європа  то ніт. Вони хочуть зрозумілих прагматичних відносин, у напрямку зміцнення України і стримування Росії. Вони хочуть бачити як ми намагаємося самі вирішувати свої питання, а не постійно заглядаємо їм у рот. Що ми готові брати на себе відповідальність, а не покладатися виключно на їхні рекомендації, з яких дуже малий відсоток має практичний результат.

Тому дуже хочеться вірити, що наближається епоха прагматизму, і Україна почне себе поводити як держава, а не як "пудель, який загубив господаря" (О. Бісмарк)

Джерело: Victor Andrusiv / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
 
 
 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ