$39.22 €42.36
menu closed
menu open
weather +9 Київ
Валерій Пекар
ВАЛЕРІЙ ПЕКАР

Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Відправляти президента Гвінеї-Бісау слідом за кораблем, бо він заїхав до Києва після Москви – дитячий підхід. Нам потрібно зміцнювати позиції в Африці

Президент Гвінеї-Бісау – чергова нагода поговорити про дорослість і стратегію.

– Навіщо його приймати в Києві? Він називає себе другом Путіна, заїхав до Києва проїздом із Москви! Хай би йшов собі за кораблем!

Ми не розуміємо інших, але претендуємо на те, щоб нас розуміли всі – це типовий дитячий підхід, бо ми вже центр світу. Дитина (чи людина з дитячим мисленням) не розуміє, чому інша людина не хоче сприймати її як центр світу (підказка: бо інша людина сприймає як центр світу себе).

Українські позиції в Африці дуже слабенькі. Україна ніколи не мала ні амбіцій, ні ресурсів працювати з Африкою. Протягом тривалого часу ми не знали, що сказати африканцям і не мали каналів доставки цих повідомлень. Зараз ситуація змінилася, ось чому міністр Дмитро Кулеба цього місяця зробив масштабне турне Африкою – уперше в історії української дипломатії. Ось чому наші дипломати готують нині форум "Україна – Африка". Але ресурсів в української дипломатії не побільшало.

Водночас Росія не лише має масштабну присутність в Африці – вона ще повною мірою використовує спадщину СРСР. Для африканців Захід – це колоніалісти, а Радянський Союз – це борець із колоніалізмом. Очевидно, на чиєму боці будуть африканці в незрозумілому для них конфлікті між країною – правонаступницею СРСР і країною, яка є частиною західного світу.

У світі повно країн, які не на нашому боці не тому, що вони авторитарні чи люблять Путіна, не тому, що вони українофоби, а тому, що зі своєї далекої точки своєю хибно налаштованою оптикою нічого не бачать і не розуміють. Дитячий підхід: ну то не треба, ми образилися, хай ідуть за російським кораблем. Дорослий підхід: будемо використовувати кожен шанс, щоб змінити їхнє ставлення.

І ще одне. У той момент, коли ми усвідомлюємо, що інші нас не розуміють, бо нічого про нас не знають, – у цей момент варто усвідомити, що ми часом не розуміємо інших, бо нічого про них не знаємо. Скільки з нас співпереживає іранському народу? Скільки з нас знає історію руандійського геноциду? Скільки з нас розуміє мотивацію чеченських чи ерзянських борців за свободу?

Скріншот: Валерій Пекар/Facebook Скріншот: Валерій Пекар / Facebook

Карта з Вікіпедії зображує Економічне співтовариство країн Західної Африки із загальною чисельністю населення 408 млн осіб, де зараз головує Гвінея-Бісау.

Джерело: Валерій Пекар / Facebook

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.