+12 Київ
Ефект Трухіна. Чому єдиний вихід для президента – відправити Кабмін у відставку?
Трухін – це Мальдіви Зеленського. Можна забути про самого Трухіна, але протягом наступних місяців і років мем "Давай потихонечку я уйду в лес" буде жити своїм окремим життям, і це окреме життя буде жорстко бити по рейтингу Зеленського.
На Банковій щиро вважають, що звільнення одного-двох чиновників дозволить перегорнути цю сторінку й усе це буде таким собі другим Оманом – щось згадують, але від цього ні холодно ні гаряче. Але це говорить лише про те, що в Офісі президента просто не розуміють природи людської пам’яті. Трухін і його "Давай потихонечку я уйду в лес" – це вже надбання колективної глибинної пам’яті, як Льоша-Мерседес, "Всьо пропало", "Йолка" тощо.
Великі речі неможливо перебивати дрібними кроками. А схоже, на Банковій саме так будуть гасити цю пожежу. Там просто не розуміють, що Трухін (який з’явився після Гогілашвілі, між іншим, і тема вже трохи підігріта), б’є не просто по Зеленському – він б’є по архетипічному образу Зеленського як нового, іншого політика.
Хто такий Трухін зараз?
- Перебіжчик від Порошенка;
- Людина, яка не просто возить із собою 150 тис. "печенек" у багажнику, а нібито возить їх із так званого "Великого крадівництва" і потім нібито роздає їх комусь у Раді;
- Він дуже близька людина до Зеленського.
Тому Трухін – це перш за все загроза рейтингу самого Зеленського. Трухін б’є безпосередньо в ядерний електорат президента. Я неодноразово говорив, що ядерний електорат Зеленського складає приблизно 22–23% (найнижчий рейтинг, зафіксований минулого лютого), і падіння нижче від цієї точки – це початок утрати ядерного електорату, який досі був вірним Зеленському завжди. Ну а падіння до 15% фактично робить незворотнім процес обвалу політичного рейтингу президента.
Тому просто відмахнутися від справи Трухіна неможливо. І відбутися дрібними кадровими чистками – означає продовжити свідоме падіння рейтингу до точки неповернення. Президенту просто необхідно, якщо він хоче залишитися впливовою фігурою, робити перезавантаження влади і наповнити її новими обличчями, які демонструватимуть не стільки лояльність вказівкам Банкової, скільки бажання пояснити, що трухіни – це виняток, а не закономірність.
Але вірогідність такого сценарію наближається до нуля (в усякому разі поки що). Вийти із зони комфорту в офісі не хочуть і не збираються.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
