RU
 
Денис Трубецькой

Український журналіст-фрілансер.

Денис Трубецькой ЕКСКЛЮЗИВ "ГОРДОНА"

Мені не здається, що в контенті "Страны" є щось, що суперечить українському законодавству

Мені не здається, що в контенті "Страны" є щось, що суперечить українському законодавству / ГОРДОН

У ситуації з виданням "Страна" офіційні особи практично завжди говорять про її контент, водночас імовірний злочин Ігоря Гужви відходить на другий план, зазначає у своєму блозі на сайті "ГОРДОН" український журналіст Денис Трубецькой.

Я би хотів почати з двох суміжних, але дуже різних за своєю суттю речей. З одного боку, не вважаю, що маю право висловлюватися безпосередньо про затримання Ігоря Гужви і про справу проти нього. Є безліч фахівців, які розбираються у всіх тонкощах таких процесів краще за мене.

З іншого боку, не можу не зауважити, що мене шалено бентежать слова офіційних осіб та інших критиків "Страны" щодо цього. Мова майже завжди йде про контент "Страны", який, на їхню думку, шкодить інформаційній безпеці України. Відповідно, злочин, який імовірно вчинив Ігор Гужва, відходить на другий план.

Ну добре, контент – то контент. Через свою роботу (а я переважно працюю суспільно-політичним кореспондентом у Києві для низки німецьких видань) мені доводиться уважно вивчати те, що виходить у більшості великих українських ЗМІ. І звичайно, я не можу повністю заплющити очі на те, що "Страна" – багато в чому тенденційне видання.

Тут я маю на увазі і специфічний підбір експертів, часто далекий від балансу, і розставлювання акцентів (наприклад, у випадку з безвізом для українців занадто активно мусували тему можливих відмов у в'їзді: на практиці їхня кількість, звичайно, зросте, але ймовірність відчути це на собі вкрай мала). Я не хочу робити висновків про те, звідки йде ця тенденційність: можливо, від невідомих власників видання, але цілком можливо, і від надмірної орієнтації на свою власну аудиторію. Не знаю. Факт у тому, що вона є.

Інший факт, не менш важливий: у "Стране" працює багато професійних журналістів. Навіть більше, мені як де-факто іноземному журналісту (хоч і з українським паспортом) існування і робота "Страны" давали певну підмогу. Тому що це видання регулярно публікувало цікаві репортажі на теми, які залишалися і залишаються поза межами уваги більшості українських ЗМІ. Водночас потрібно сказати: ці репортажі завжди були досить професійними – у всьому, крім, можливо, балансу думок. Тому стартовою точкою для багатьох моїх публікацій часто були тексти "Страны".

Я не впевнений, що це аргумент на користь самої "Страны", а не проти інших українських видань. Водночас не можу сказати, що інші ЗМІ погано роблять свою роботу. Але для мене "Страна" була корисною, хоча я прекрасно розумів і розумію всі підводні камені.

І ось тут хотілося б повернутися до початку. Мене справді розчаровує, що навіть офіційні особи використовують у своїй аргументації саме контент "Страны". Це звучить так, ніби якщо "Страна" пише щось, що не дуже вигідне для держави, то її можна просто прикрити під якимось приводом, довго не роздумуючи. А брав при цьому хабар Ігор Гужва чи ні – схоже, справа вторинна.

Багато хто пояснює такий підхід тим, що в умовах війни з Росією потрібно зачищати український інформаційний простір від проросійських ресурсів. Але мені не здається, що в контенті "Страны" є щось, що суперечить українському законодавству. І тому я все одно не до кінця розумію, чому "Страну" потрібно "зачищати".

У моєму розумінні, частиною демократичного суспільства може бути все, що не порушує його законів. Я не бачу, щоб "Страна", з усіма її проблемами, їх порушувала. І якщо інші частини демократичного суспільства не можуть із цим упоратися або змиритися, то я не впевнений, що вони – справді демократи.

Звичайно, абсолютної свободи слова немає в жодній країні світу. І все-таки свобода слова – це така річ, яка або є, або її немає. Протягом останніх місяців Україна робить багато кроків у другому напрямку. Не хотілося б, щоб до них додався ще один.

Щодо іншого повторюся, що у винності Ігоря Гужви розбиратися не мені. Я не думаю, що людина з його біографією у принципі може бути святою. Але кожен має право на справедливі слідство й суд – незалежно від політичних поглядів, зв'язків тощо.

Джерело: "ГОРДОН"

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
 
 
 
Вибір редакції
 
 
 
Найпопулярніші матеріали