+10 Київ
Не жили мирно – годі й починати! Скрізь небезпека і ворожість. Не скигліть, що морква коштує дорожче від бананів, зажерлися ви, невдячні, розпещені в екзотичних надмірностях. Скоро все буде суворим і адекватним загрозливій реальності. Поки "Яблоко" з його рожевощокою фашистською опозицією готується до пенькових змагань, головпсих у бункері народжує історичні документи, що формують нові тренди. Стратегія національної безпеки РФ зазнала серйозних змін.
Із неї викреслили всі ненормальності і шмаркляві слабкості. Печеру готують до війни – ось головна думка, на якій має сфокусуватися кожен нечесаний скрепиш. У голові шолудивого стратега помітно "посилення воєнних небезпек і загроз", яким "сприяють спроби силового тиску" на Росію, "нарощування військової інфраструктури" НАТО поблизу кордонів і "активізація розвідувальної діяльності" іноземних держав. У зв'язку із цим необхідне "відпрацювання застосування проти Росії великих військових формувань і ядерної зброї".
Уперше за всю новітню історію загрозу ядерної війни і військового вторгнення назвали реальною. За путінськими страхами чітко проглядає Патрушев із галюцинаціями, який вимагає "підтримувати потенціал ядерного стримування", забезпечувати "готовність до бойового застосування" збройних сил і технологічну незалежність ОПК, а також планувати і провести "заходи щодо підготовки до захисту та у справах захисту населення, матеріальних і культурних цінностей від небезпек, що виникають під час воєнних конфліктів".
Це з ким вони збираються воювати? Із Китаєм? Але в Путіна ясна болять від поцілунків із товаришем Сі. Та й ліс відвантажують у Китай безупинно. Залишається тільки НАТО. Навчання Sea Breeze, які проводять в акваторії Чорного моря, неабияк нервують пацанву, змусивши її терміново провести навчання у Краснодарському краї з електронними пусками ракет систем ППО С-400. Імовірний вступ України в НАТО унеможливить вторгнення в цю країну, тож злиття із цим Альянсом Кремль не допустить. Він гратиме на випередження. Головний постулат Путіна: "Якщо бійка неминуча – бий першим".
Якщо здогадка про причетність Росії до виробництва й запуску коронавірусу правильна – можна собі уявити, як боїться викриття Путін. Тому що тоді і Китай, і США, і ЄС захочуть здерти з нього три шкури. І якщо від Китаю ще можна буде відкупитися далекосхідними і сибірськими територіями, то Захід висуне непідйомний рахунок. Звісно, за умови, що Путін не перекупить західних політиків, цинічно зігравши на випередження. А навіть якщо й захоче це зробити – чи вдасться йому таке? У будь-якому разі головною небезпекою для своєї підстаркуватої імперії він бачить злиття України з НАТО. І якщо не вдарити найближчим часом – її буде вже не повернути.
В Україні й так російська мова, що раніше мала статус другої після української, поступилася місцем англійській мові через небажання громадян мати щось спільне з росіянами, яких дедалі частіше сприймають як агресорів. І не без підстав. Сонна агентура вже заворушилася в Одесі, на ній чітко сфокусувався погляд імперської рептилії. Путін явно чекає якоїсь події, яка має стати відправною точкою на початку великої загарбницької кампанії – відкритої, без нальоту гібридності. Перевіряти, наскільки міцними є "яйця Заходу", найкраще на українській території. Поки що імперський гачок Мінських угод ефективно чіпляв і підвішував офіційний Київ над розпеченою сковорідкою Донбасу. Казус беллі – ось що потрібно Путіну після завершення навчань Sea Breeze. Тож до 23 липня він навряд чи сунеться. А ось після...
Якщо біс у стратегії національної безпеки заговорив про "збереження народу" – будьте певні, що він має намір цей народ закопати. Коронавірусний рахунок і так уже виписали й рознесли по всіх адресах поки ще живих росіян, але бісу цього явно замало: йому потрібна остання вирішальна битва за "русский мир" орків і дикунів. Найближче оточення у згубному захваті і гіпнотичному заціпенінні спостерігає за впевненою ходою його копит до краю прірви. Саме сьогодні фашистська верхівка монолітна як ніколи. І слова Володіна – не мімікрія блюдолиза, а вистраждані думки із самих глибин канібальської душі: "Сьогодні у світі політика, сильнішого за Путіна, немає. Він багато робить для країни, і навряд чи хтось може бути ефективнішим президентом, ніж він... Нам усім необхідно зробити все, щоб він залишався нашим президентом якомога довше".
Так і чутно трубний заклик: "Веди нас, Октавіане! Зі щитом чи на щиті, але ми приймемо будь-яку долю, призначену нам в останньому бою. У товаристві і смерть мила!.." І про всяк випадок, щоб імператор не зварив велелюбного спікера в пальмовій олії, той вірнопіддано зізнається: "Запевняю вас, я ніколи не хотів, не хочу і не хотітиму стати президентом!.." І ці слова осідають у царському черепі щирим визнанням: "Отже, думав, псячий син! Замишляє сісти своєю хтивою дупою на зігрітий мною трон!"
Ніхто сьогодні не ризикне змістити Путіна, та нікому це й не треба – просто тому, що він має дограти свою роль до кінця, після чого – згинути назавжди у вогні ганьби і прокльонів. Після нищівної поразки тільки він нестиме посмертну відповідальність за згубний курс із масштабними провалами, за воєнні авантюри і численні жертви. Як колись відповідальність поклали на Гітлера. Можливо, ще кілька фігур-партайгеноссе призначать винуватими: Шойгу, Патрушева, Бортникова й іже з ними. Звісно, навряд чи вони доживуть до Гааги. Але за підсумками сутички людству однаково доведеться дати офіційну юридичну та історичну оцінку цій страшній мутації червоно-коричневого вірусняку, буденно так названого путінізмом.
Ну а поки що він розмахує новою стратегією і розриває сокиру війни, піднімаючи з морської безодні жахливі вундервафлі. Усе його єство прагне востаннє повоювати. Нормального життя за 21 рік свого правління він народу так і не надав. Залишається лише подарувати йому наостанок яскраву смерть.
Джерело: Sotnik.TV
Опубліковано з особистого дозволу автора
