Просто уявіть, що дядьки на мундіалі будуть грати не м'ячем, а відірваними головами сирійських дітей і загиблих у малайзійському Boeing

Не секрет, що спорт давно став бізнесом. На Олімпіаді 1936 року в Берліні певні люди теж заробили пристойні гроші. А тепер запитайте себе: коштували ці гроші того, що сталося потім у Європі й у світі? І чи не занадто дорого у підсумку цивілізації обійшовся цей арійський спортивний піар?

Я не буду дивитися мундіаль, хоча дуже люблю це видовище. Але не стану. Не треба про "футбольне свято", не треба про "нічого особистого, просто бізнес"...

Просто уявіть, що дядьки на полі будуть грати не м'ячем, а відірваними головами сирійських і чеченських дітей, головами загиблих у малайзійському Boeing, збитим над Донбасом, головами тих, чий літак упав під Смоленськом...

Я не буду дивитися цей страшний ногом'яч. Розумію, його будуть дивитися і без мене, а втрата одного глядача – і не втрата зовсім. Але ще раз: згадайте свято Олімпіади 1936 року і ціну, виставлену людству після неї. Те свято того коштувало? Якщо ви відповісте для себе ствердно, тоді вмикайте телевізор і готуйтеся отримати страшний рахунок. Розгромний рахунок на користь путінського фашизму.

Джерело: Саша Сотник / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора