Щодо Баталова. Обговорювати актора, який прогнувся під системою, – розписатися в нерозумінні акторської природи

Щодо Баталова.

Обговорювати актора, який прогнувся під системою, – розписуватися в абсолютному нерозумінні акторської природи. Мав рацію продюсер Айзеншпіс, який стверджував: "Усі артисти – дівчатка". Так, їм важливо подобатися. Популярність – їхній хліб. Лише одиниці ризикують привселюдно суперечити системі, вождям і озвучувати свої політичні та особисті переконання. Тому великою актрисою вважають Марлен Дітріх, а не Маріку Рьокк. Тому і Чаплін – геній, а його "Великий диктатор" – фільм на всі часи.

Із наших акторів я знаю дуже небагатьох, хто ризикнув. Мені пощастило дружити з найпрекраснішим і недооціненим Олексієм Девотченком. Його позиція коштувала йому ролей, кар'єри, а в підсумку – життя. Але його завжди будуть пам'ятати як принципового і того, хто не прогнувся.

А Баталов – просто прекрасний актор. Не сміливець, не мислитель, не геній.

Коли помер Девотченко – його особистість у сприйнятті багатьох людей залишилася живою. Тому що його життя перетворилася на долю, а це набагато масштабніше від ролей на підмостках...

Коли помер Баталов – залишилися просто його ролі в кіно. І залишаться, поки ці фільми хтось дивиться.

Джерело: Саша Сотник / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора