+10 Київ
Нагадаю, що до війни Донецька залізниця становила єдину структуру, до якої входив увесь рухомий склад Луганщини та Донеччини. Водночас адміністративний апарат був у Донецьку.
Після 2014 року постало питання про розподіл фінансових потоків між ватажками самопроголошених "республік" – тоді ними були Олександр Захарченко ("ДНР") та Ігор Плотницький ("ЛНР"). Між ними почалася економічна війна. Плотницький вдався до розриву відносин, створивши "унітарну" Луганську залізницю, яка підпорядковувалася безпосередньо йому.
Обидва квазіутворення "націоналізували" рухомий склад "Укрзалізниці". Було створено структури та виробничі потужності, які давали змогу одержувати надприбутки.
Після відставки Плотницького однією з умов підтримки донецькою командою нового ватажка "ЛНР" Леоніда Пасічника було об'єднання залізниць. У 2018 році підписали відповідну угоду. А у 2019-му відбулося об'єднання "залізок", на чолі якого став громадянин РФ, який раніше відповідав за роботу залізниці на Північному Кавказі та в анексованому Криму.
Усі ці дії свідчать про те, що відбувається інтеграція "республік" в економічне тіло РФ. Це дуже небезпечний прецедент, на який не звертають уваги наші ЗМІ і переговорники в Мінську. Фактично ми маємо черговий факт прямого втручання РФ у внутрішні справи України.
Вокзал, який запрацював у Донецьку, – одна з таких "ластівок". Поки поїзди бігають на непідконтрольній частині Донбасу. Але де гарантія, що незабаром вони не підуть у РФ? Адже ті самі залізничні вантажоперевезення між ОРДЛО та Росією діють повним ходом.
На жаль, Росія продовжує втілювати свій план, змушуючи офіційний Київ виконувати політичну частину "Мінська", щоб якщо й віддати захоплену частину Донбасу, то на таких умовах, щоб Україна не мала там важелів впливу. Ми отримаємо території, які будуть під повним контролем РФ, самі ж станемо донорами. Якщо, звісно, нова влада не вдасться до якихось кроків, що дадуть можливість уникнути цієї пастки.
Джерело: comments.ua
Опубліковано з особистого дозволу автора
