+19 Київ
Про черговий наступ із Білорусі.
1. Я думаю, що Путіну дуже хотілося б замість нової хвилі масової мобілізації в Росії (про яку я, до речі, написав раніше за багатьох) пустити на забій в Україну білорусів.
Не тому, що росіян йому шкода. Просто мобілізація наполохала навіть телеглядачів, змусивши пробуксовувати пропагандистську машину, а це вкрай небажано. Адже російська влада тримається на нафтобаксах, зомбоящику та ментах, і втрачати ці точки опори нерозумно. Спойлер: але доведеться.
А ось кинути в жерло війни білорусів – узагалі краса. За черговим геніальним задумом вони можуть відволікти на себе частину наших військ чи навіть перерубати шляхи постачання західної зброї в Україну.
Ну, а якщо згинуть у лісах поряд з українським кордоном, штош. Не вийшло.
Але Лукашенко, хай і не вирізняється інтелектом, має інстинкти справжньої політичної тварини. Хоч він спочатку і помилився, повіривши в "Київ за три дні", потім різко натиснув на гальма і почав посилено клеїти дурня, намагаючись і гроші з Москви отримати, і не вступити у війну повноцінно.
Тому що повноцінний вступ у війну загрожує йому не лише тисячами трун, а й кінцем 28-річного правління.
Проте повністю відкидати ймовірність вторгнення білоруських військ не варто. Хід думок звивинами автократів, що засиділися, несповідимий.
2. Зараз усі притомні аналітики кажуть, що ударних угруповань у Білорусі не створено. Але проблема в тому, що ми це постійно чули в січні – лютому про Росію. До того ж не тільки від влади в ефірах, а й від осіб у кулуарах, які начебто шарять.
Як тут не помилитися? Імхо, треба згадати, хто заздалегідь попереджав про російське вторгнення. Це наше ГУР і розвідка США. Вони зараз говорять, що скоро буде напад із боку Білорусі? Ні. Отже, поки не сіпаємося.
Джерело: Шрайк / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
