+10 Київ
Вбивати чи не вбивати: не нам вирішувати, шановні!
Після останніх жахливих новин про зґвалтування та вбивство маленьких дітей у соціальних мережах почали досить жваво обговорювати необхідність хімічної кастрації та запровадження смертної кари в Україні. Я, звісно, сам жахаюсь кожного разу, коли чую такі "новини", і уявляю, що б я зробив із цим покидьком, але ж…
Люди добрі, грець із нею, із кастрацією, але ж смертна кара. Ви серйозно? Ну, я ще можу зрозуміти людей, які не мають юридичної освіти, а от за "колег" мені дуже соромно.
Намагатимусь пояснити "на пальцях" про смертну кару в Україні. Усе дуже банально і просто. Так от, є така міжнародна організація – Рада Європи (the Council of Europe). Не плутати з Європейським союзом (the European Union). Ця організація об’єднує 47 держав-членів. І так уже вийшло, що ця організація прийняла Європейську конвенцію із прав людини (Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод – the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms).
Так, це саме той документ, який визначає базові права людини в країнах Європи, і це саме той документ, відповідно до якого було створено Європейський суд із прав людини. Так, це той Європейський суд, куди всі починають бігти за захистом своїх прав та скаржитись на наші суди чи інші органи влади, коли наші права притискають.
Так от, ця Європейська конвенція із прав людини є обов'язковою для виконання всіма державами – членами Ради Європи. Так історично склалося, що Україна обрала європейський вектор розвитку та стала членом Ради Європи (у 1995 році), зобов'язавшись стати цивілізованою європейською державою та виконувати всі "правила гри", які прийняті та узгоджені всіма цивілізованими європейськими країнами.
Мало того, Україна ще й офіційно ратифікувала Європейську концепцію з прав людини, а, відповідно до ст. 9 Конституції України, Конвенція стала частиною законодавства України. До речі, всі рішення Європейського суду із прав людини є частиною згаданої Конвенції та є частиною нашого законодавства (передаю привіт "колегам", які стверджують, що в Україні немає прецедентного права). Але ми не про те…
Так історично склалося, що доповненнями до тексту конвенції, окрім рішень згаданого Європейського суду, є ще й протоколи до неї. Так от, існує протокол №6, у якому зазначено: "Смертна кара скасовується. Нікого не може бути засуджено до такого покарання або страчено". Мало того, що Україна є членом Ради Європи, мало того, що ми ратифікували конвенцію, ми ще й ратифікували протокол №6, а тому й мови йти не може про запровадження смертної кари в нашій державі!
Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання (якщо вона хоче бути цивілізованою європейською державою) заборонити застосування смертної кари на своїй території.Ми не можемо запровадити смертну кару! Це буде порушенням наших міжнародних зобов'язань. І ні змінами до Кримінального кодексу, ні змінами до Конституції України це питання не вирішити.
Єдиний вихід – оголосити про вихід із Ради Європи, втратити шанс на звернення до Європейського суду та стати обабіч "європейської сім’ї"… "Гудбай" євроінтеграція, НАТО, Європейський союз…
До речі, Республіка Білорусь не входить до Ради Європи, Російська Федерація постійно погрожує з неї вийти. "Сообразим на троих?" То що? Гайда з Ради Європи назустріч "світлому майбутньому"? Думай-те!
Джерело: "ГОРДОН"
