+9 Київ
В Україні що не день – новий антирекорд. То за кількістю виявлених заражених, то за кількістю померлих від інфекції. Знову щоденну кількість захворілих рахують тисячами, це лякає, але переважно владу. Прості громадяни і далі повсюдно порушують постанови і правила, майже не користуються масками й узагалі не знають, що таке зберігати дистанцію. Навкруги гучно святкують веселі вечірки та весілля. Експерти Першого медичного центру Тель-Авіва, постійно моніторячи світову ситуацію, дають пояснення цього феномену: у багатьох країнах люди не вірять у коронавірус, точніше в його небезпеку особисто для себе, і не вірять владі.
Показовим є приклад Італії, країни, яка на початку епідемії "корони" найбільше постраждала від вірусу, де всього упродовж кількох місяців померло понад 34 тис. людей. Коли колапс громадської охорони здоров'я призвів до майже катастрофічної ситуації. Однак сьогодні в лікарнях країни майже немає пацієнтів, хворих на коронавірус, а кількість нових діагностованих різко впала. І сьогодні Італія – у "зеленій" зоні. Протягом останніх кількох місяців кількість інфікованих тримається на рівні 1–2%, ще реєструють до 1200 підтверджених випадків на день. Водночас у відділеннях інтенсивної терапії перебуває лише 120 пацієнтів і не більше ніж 1000 пацієнтів розміщено в інших відділеннях. Хіба можна це порівняти з цифрами, які в розпал епідемії перевищували нинішні показники в багато десятків разів?
Як зазначають експерти, італійські медики, як і раніше, продовжують вживати профілактичних заходів, підкреслюючи, що оголошений у межах боротьби з вірусом карантин був одним із найтриваліших порівняно з Європою і світом загалом. Але треба мати на увазі, що карантинні заходи й дії лікарів – не єдина запорука "італійського дива". 97% італійців застосовують маски, коли немає можливості зберегти соціальну дистанцію, і все це за умови дотримання гігієни рук. За наявності респіраторних симптомів і найменших підозр на вірусоносійство люди просто не виходять із дому. Це дає медикам змогу зосередитися на допомозі пацієнтам, які дійсно потребують цього, і розробленню вакцини.
А тепер пройдіть вулицями рідного міста і подивіться, чи все гаразд із цим в Україні. За даними світової статистики, Україна наразі в "червоній" зоні, збільшуючи кількість заражених тисячами щодня. Причина – катастрофічна недисциплінованість людей і тотальна невіра в небезпеку COVID-19. Ще кілька місяців тому провідні світові медичні журнали почали публікувати статті, у яких наголошено на найважливішій і не до кінця оціненій загрозі поточної пандемії: психологічне травмування населення.
Перший медичний центр Тель-Авіва регулярно проводить телеконференції для міністерств охорони здоров'я і національних штабів багатьох країн із найактуальніших питань боротьби з COVID-19. У межах цих зустрічей один із провідних ізраїльських психіатрів лікар Міхаель Красноштейн розкриває психологічні аспекти цього завдання і консультує представників урядів щодо стратегії подолання цієї критично важливої проблеми.
Але українці в цьому сенсі не є унікальними. Схожа історія відбувається в Ізраїлі, уряд якого через критичне зростання кількості заражених змушений знову запроваджувати загальнонаціональний карантин. Закривають усі підприємства культури, відпочинку, ресторани працюватимуть тільки на доставку. Жодного внутрішнього туризму, готелі теж буде зачинено. Припиняє роботу система освіти. Якого удару по економіці це завдасть – ще доведеться оцінити.
Асоціація ізраїльських медиків наполягає на тому, що нещастя саме в тому, що українці та ізраїльтяни категорично відмовляються вірити в коронавірус! Готовність населення дотримуватися приписаних заходів наразі на найнижчому рівні від початку епідемії!
Саме відсутність національної дисципліни називають головною причиною нового витка поширення хвороби і в Україні, і в Ізраїлі, і в багатьох інших країнах. Невіра у смертельну хворобу, ковід-дисидентво й цілковите нехтування елементарних заходів безпеки – ось що призводить до нових хворих і померлих. Кожен із громадян цих країн має негайно переглянути своє ставлення до боротьби зі смертельною інфекцією. Інакше – катастрофа.
У клінічній психології є термін "уникнення". Це захисний механізм психіки, що ухиляється від тверезого оцінювання реальності, якщо ця реальність тривожна. У народі використовують інший образ – "ховати голову в пісок". Саме так, на думку давньоримського філософа Плінія-старшого, діють страуси, коли наближається небезпека, у надії, що ворог їх не помітить. Шкода, що філософ був не дуже близьким у своїх гіпотезах до дійсності. Та й якщо і взяти його слова на віру, саме такі безтурботні "птахи" ставали б першими жертвами. Ми – не страуси. Не птахи. І точно ніхто б не хотів, щоб його називали жертвою.
Ми – люди. Люди, які теж мають інстинкт виживання, але, на подив, він прогресивно атрофується. А просто ж виконуючи вимоги лікарів, надіваючи маски, дотримуючись правил гігієни і соціальної дистанції, ми захищаємо себе й оточення. Бережіть себе і своїх близьких!
Джерело: "ГОРДОН"
