+12 Київ
Офшори як виклик суспільству.
У неділю було опубліковано перше розслідування чергового архіву офшорної документації, назване Міжнародним консорціумом журналістів Paradise Papers – "Райське досьє".
По ідеї, такі публікації мають сприяти підвищенню прозорості ведення бізнесу в глобальному світі. Публікація Panama Papers півтора року тому дала новий поштовх цій боротьбі, яку з перемінним успіхом ведуть із 1998 року світові політики на рівні G20.
Чи є реальні успіхи цих кампаній із підвищення прозорості за 20 років?
Судячи з інфографіки, не дуже. Підраховано, що 80% готівки на офшорних рахунках належить 0,1% сімей, а половина – і зовсім 0,01%.
До 90-х років минулого століття надбагаті ховали свої доходи від оподаткування у Швейцарії, але разом із процесом глобалізації пишним цвітом розквітли затишні офшорні компанії, куди стало набагато простіше виводити кошти.
Отже, виник поділ на багатих і бідних не тільки за кількістю накопиченого багатства, але і за можливістю платити чи не платити податки.
По суті, для багатих і бідних у цьому світі існують різні правила гри.
Податки – це ціна, якою суспільство сплачує за блага цивілізації: охорону здоров'я, дороги, освіту, армію.
Але коли "вершки" відокремлюються від суспільства й уникають сплати податків через офшори, то з неминучістю виникає запитання: чому податки мають бути долею тільки "маленьких" бідних людей?
А якщо "маленькі" люди теж перестануть платити податки, як буде тоді? Катастрофа сучасних держав із їхніми величезними бюджетами?
Що стосується пост-СРСР і, зокрема, України, після стількох років "затягування поясів", коли олігархи і їхня обслуга до непристойності збагачувалися, а суспільство біднішало, розмовами про те, що у багатіїв є вагомі причини класти гроші на офшорні рахунки і це все "законно", нікого вже не купиш.
На цю туфту вже ніхто не ведеться. Громадська думка стала відверто цинічною, і цей цинізм не обіцяє нічого доброго самим олігархам та їхнім нукерам.
Є ще один аспект цієї проблеми – політичний. У 2017 році інформацію Paradise Papers сприймають уже зовсім інакше, ніж Panama Papers у 2016 році.
Дивлячись крізь призму скандалу про російськое втручання в американські вибори, той факт, що фонд DST Global, який належить Юрію Мільнеру й Алішеру Усманову, у 2009–2010 роках купував акції Facebook і Twitter на гроші "Газпром Инвестхолдинга" і ВТБ, має вигляд російського військового вторгнення у США.
Саме зараз мінфін США готує для Конгресу звіт про російських олігархів і чиновників, залучених у зовнішньополітичних операціях Кремля. Інформацію Paradise Papers напевно буде використано для формування нових санкційних списків.
Офшори стали тією раковою пухлиною, з якою людству ще доведеться впоратися.
Джерело: Eugene Platon / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
