+4 Київ
Віталій Портников – блискучий публіцист. За годину може написати статтю про все: від Чехословаччини Густава Гусака й Александра Дубчека до Туреччини Аднана Мендереса й Ісмета Іньоню. Закидає вас іменами і фактами. І ви відчуватимите себе телепнем, що має закритися в бібліотеці і роками читати, щоб встигати за польотом думки.
Ось написав про корупцію і дійшов висновку, що саме вона є запорукою демократії і змінності влади в Україні і Румунії. І за цю корисну корупцію Захід дорікає Києву і Бухаресту, підштовхуючи до авторитаризму.
Тільки диявол – він же в деталях, Віталію. Іноді в цифєрках. А цифір така, що яскравий текст швидко перетворюється на фактологічне неподобство.
Відразу кажу, методика обрахування індексу сприйняття корупції Transparency International викликає багато критики. Найбільше за те, що формує громадську думку і закріплює стереотип сприйняття. Проте інших індексів у мене для вас немає. З таблиць Transparency видно, що Румунія впродовж п'яти років зростає в рейтингу несприйняття корупції і одночасно стає все більше демократичною, а сусідня Угорщина навпаки – з року в рік усе більше толерує корупцію і стає авторитарнішою.
Польща авторитаризується, але в питанні корупції ніякої динаміки вгору чи вниз немає. Тобто по Польщі ми поки не бачимо кореляції між двома явищами. Те саме по Болгарії. А в Туреччині той самий тренд, що й в Угорщині. Навіть поверхове вивчення даних у динаміці руйнує саму ідею Віталія щодо східноєвропейського процесу "чим корумпованіше, тим демократичніше".
Утім, я не хочу стверджувати зворотнє. Якщо немає глибокого дослідження з використанням математичних методів, а не полемічних прийомів, то можемо потрапити в класичний приклад тесту Шапіро на визначення ідіота про необґрунтовані узагальнення й екстраполяції. Мій улюблений – "про вплив кількості піратів на глобальне потепління".
Джерело: Осман Пашаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
