Київ – не матір міст руських, а зять міст кримськотатарських. Шукайте матір вашу серед єнотів, десь у Монголії

Уроки кримськотатарської для "Комсомольской правды".

"Комсомольская правда" пише: "По матери городов русских прошагали солдаты НАТО. По Киеву".

Ну, по-перше, який він вам мати?

По-друге, якщо вам подобається варіант "Киев", а не Київ, а по-вашому "Кыйив" ("Кыйиу"), то уточнімо дещо. З'ясуймо етимологічно, з ким і в яких родинно-сексуальних зв'язках наше місто.

Kiyev ("киев") – "зять" по-кримськотатарськи. Ось як чуєте, так і вимовляєте з наголосом на останній склад.

Тому Київ – не матір міст руських, а зять міст кримськотатарських. Зять або наречений. Звичайне кипчацьке і кримськотатарське слово. Без жодних спотворень.

Усе логічно. Я нарахував як мінімум вісім половецьких князівен, які виходили заміж за київських князів. Київ – нам, тюркам, зять, а не вам, бл...ть, мати.

І останнє. Половці – тюрки, а значить мати у нас вовчиця, а батько – мисливець. Злегка зоофілічно, але іншої версії у мене для вас немає. А ви – ведмеді.

Розумію. Гуманізм. "Ведь так не бывает на свете, чтоб были потеряны дети".

Тому шукайте матір вашу серед єнотів, ну, або серед панд. Десь у Монголії. Внутрішній.

Джерело: Осман Пашаев / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора