+18 Київ
Три дні тому, за гарячими враженнями від конституційних фантазій президента, я написав текст для блогу на сайті Інституту Кеннана. Оскільки я писав російською, а блог традиційно англомовний, текст пішов на переклад, і його поки не виклали для публіки. От-от чекаємо.
Тепер я вивчив внесений Путіним законопроєкт конституційної реформи, для розроблення якого виявилося достатньо трьох днів, і залишився ним, якщо можна так висловитися, абсолютно задоволеним: він повністю відповідає моїй оцінці того, що відбувається, викладеній три дні тому, і не потребує жодного суттєвого доопрацювання мого попереднього тексту.
Справді фараон так і не вирішив поки що, під яким приводом він залишиться сидіти на своєму золотому троні. Усі шляхи, як і раніше, відкрито:
1. Якщо дозріє, наприклад, російсько-білоруський союз у тій чи іншій формі – от, будь ласка, є стаття про участь Росії у міждержавних об'єднаннях...
2. Якщо захочеться пересісти в крісло голови Держради – будь ласка, ось стаття про Держраду з невизначеними повноваженнями, які можна як завгодно описати і закріпити у спеціальному (майбутньому) законі...
3. Якщо доведеться залишитися президентом (поки найімовірніший сценарій, на мій погляд) – то от дресирований маленький Конституційний суд, який живе в кишені у Путіна, який за п'ять хвилин доведе, що Росія з виправленою конституцією – це якась зовсім нова Росія, у якої все життя почалося спочатку, і всі процеси починаються знову з нуля, і вуаля – чому б Путіна не обрати ще на два строки або на скільки там строків йому хочеться...
Ну, і перегони, звичайно, бо це конституційний переворот, і, як усі інші перевороти, його треба робити швидко, поки ніхто не схаменувся. Із Кримом теж страшенно поспішали. І з війною в Грузії. І з поправками про подовження строків президентського мандата у 2008 році. Головне, щоб ніхто нічого не встиг зрозуміти. Так і тепер: усі продовжують обговорювати, як президент щедро ділиться своїми повноваженнями з парламентом, і ніхто не встигає збагнути, що повноважень у нього стає, навпаки, тільки більше.
Хоча, звичайно, залишається нез'ясованим питання – чому все це вибухнуло саме сьогодні. Ні на місяць раніше, ні на місяць пізніше...
Поспіх, паніка, безладна метушня – традиційний прийом для шахраїв і кишенькових злодіїв. Але цього разу все розвивається все-таки вже дуже "навалою": конституція, уряд, прокуратура...
Що відбувається всередині. Можливо, щось фізіологічне або навіть медичне, про що ми не знаємо.
Але особисто я схилявся б до пояснення якимись містичними мотивами. Путін усе-таки релігійний фанатик, до того ж дуже вульгарного, поверхневого типу, сповнений забобонів, схильностей до ритуалів і всілякого дешевого шаманства.
Не здивуюся, якщо виявиться, що якийсь старець-чернець йому нашептав, що ось зараз – саме час. Або він раптом побачив чийсь образ у мінливому полум'ї свічки...
Джерело: Сергей Пархоменко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
