+18 Київ
Десь у березні – квітні наші національні ЗМІ, включно з національним марафоном, часто включали в ефір або посилалися на центральний офіс Amnesty International. І не те що б їхня інформація була якась особливо цінна чи ексклюзивна. Просто іноді чомусь нашим медіа видається важливішим дати цитату когось із-за кордону, нібито так вагоміше.
Я тоді збилася з ніг усім втовкмачувати: дивіться, в Україні є правозахисні організації, які мають постійний восьмирічний досвід роботи з війною. Ці організації працюють під обстрілами, в окупації, з ризиком для життя. Вони як ніхто розуміють контекст і як ніхто володіють інформацією.
Ми створили коаліцію "Україна. П'ята ранку", до якої вже зараз входить 30 (!) організацій, до якої входять експерти з найрізноманітніших правозахисних питань. Ви завжди можете до нас звернутися, і ніколи ваше звернення не буде проігноровано. Ми збираємо інформацію, документуємо, розслідуємо, виробляємо підходи та механізми і роз’яснюємо, роз’яснюємо, роз’яснюємо насправді дуже непрості речі, пов’язані з відповідальністю за злочин агресії і за воєнні злочини. А головне: наша мета – правосуддя і притягнення злочинців до відповідальності. А не процес заради процесу. Ми дуже чітко бачимо ціль.
Що я хочу цим сказати? У нас, українців, є тільки ми. І нам треба вчитися цінувати та підтримувати один одного. Вчитися довіряти своїм. І розуміти, що ні закордонні радники в прокуратурах, ні авторитетні міжнародні організації не бачать так чітко ціль, як бачимо ми. Так, в окремих випадках нам дуже потрібен погляд збоку, особливо у питаннях корупції і доброчесності. Але ніхто так не хоче виграти війну і покарати винних, як ми самі.
Джерело: Ольга Решетилова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
