+9 Київ
Давайте поговоримо про страх. І про Порошенка.
Я про це намагалася обережно натякнути під час передвиборчої кампанії, але тоді було дуже мало здатних чути. Спробуємо ще раз.
Від самого 2014 року Петро Порошенко і його технологи робили ставку на страх. Це найкраще почуття для маніпуляцій. Усі ці постійні недотеракти, розведення з великою кількістю жертв, історія із Савченко... Усе це робилося, щоб нам було страшно.
Саме тому серед прихильників Петра Олексійовича так багато переселенців, родин військових, людей, які в найкритичніші моменти були на Майдані. Бо ці люди як ніхто з нас знають, що таке страх. У них посттравма, і будь-що, що нагадує їм про пережите, примушує їх шукати захисту. І тут батько наш, спокійний, упевнений Петро Олексійович, який відразу дасть команду Савченко в тюрму посадити, терористів зловити, війська з-під обстрілів вивести... Так це працювало, коли він був при владі.
Але і в опозиції, очевидно, його технологи від страху не відмовилися. Ми всі боїмося капітуляції. І тільки канал "Прямий" показав приїзд депутата Держдуми в Золоте, не уточнивши, що це Золоте-5, яке завжди було на сепарській стороні.
Я, наприклад, реально боюся терактів у столиці. Особливо цей страх нагнітається постійним "мінуванням" у метро останніми тижнями. (До речі, хтось уже пробував провести розслідування, хто це робить і навіщо?). І от телеканал "Прямий" вирішує пожартувати, до смерті налякавши своїх глядачів захопленням приміщення терористами. Хотілося б думати, що це просто ідіотизм співробітників каналу. Але ні. Це продумана технологія страху. Ми всі маємо боятися.
Це не означає, що мені подобається, що владна команда намагається робити ставку на примітивність, совок і холодильник. Про це я ще якось напишу. Але мені здається, немає нічого цинічнішого, ніж маніпулювати страхом свого народу, який уже шостий рік живе у стані очікування катастрофи.
Джерело: Ольга Решетилова / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
