RU
 

Використання службового становища для одержання неправомірної вигоди засліплює

Останнім часом інтернет-спільнота все частіше стає свідком витоків інформації з поштових скриньок і месенджерів відомих політиків, суддів, державних службовців і "добропорядних" на перший погляд громадських діячів. Як наслідок – суспільство знову і знову приходить до розуміння, що негативна оцінка будь-якої особи, яка тим не менш причетна до державного управління, є більш ніж виправданою.

Ось і минулого тижня відбувся черговий водевіль, який привернув мою увагу відвертим цинізмом із боку служительки Феміди. Як стало відомо, якийсь хакер зламав електронну скриньку судді Дзержинського районного суду Харкова Подус Ганни Сергіївни, яка вела фривольне і зовсім неформальне листування зі сторонами справи, яку вона розглядала. Напевно, ніхто б не встояв на місці дамочки, адже одним із візаві був народний депутат Дмитро Святаш, який тимчасово був "невиїзним".

Що нам із цього, запитаєте дорогі читачі? А те, що перевертень у мантії через адвоката-писаку та адвоката-вирішаку дістає від клієнта, який "високо сидить", прямі вказівки щодо дій. І, не відходячи далеко від каси, залишаючи за собою право внесення винятково корекційних правок, підписує судове рішення для дорогого клієнта.

Як ми бачимо, юрист корпорації АІС Наталія Осипчук, яка виступила публіцистом скарги Святаша, надсилає звіт про виконану роботу з дописом: "Додатково у вкладенні тексти всіх постанов, які ми скасовуємо". Отже, Наталія констатує факт, що з пані Подус уже вдарили по руках і залишається справа за малим – виписати проект судового рішення.

Адвокатом-вирішакою виступила адвокатеса – Юлія Плетньова, якій Дмитро з корпоративної пошти, що зареєстровано на сервері AIS, відправив погоджені документи. А далі весь ланцюжок листування перекочував на пошту вже відомої всім пані Ганни Сергіївни Подус.

Ні для кого не секрет, що судді такого рангу свої білі руки об такі речі, як написання судового рішення та узгодження його з клієнтом, не забруднюють. Тому 3 липня 2018 року робоча бджілка-помічниця надсилає Ганні Сергіївні узгоджений з клієнтом проект судового рішення, який більше ніж на 85% відповідає підписаному. Адже ти теж бачиш це, читачу?

І ця переписка – реальний і конкретний приклад, як нині працює "вирішальна" юриспруденція. І нічого дивного, адже всі і так були впевнені, що саме у такий спосіб працює наша реформована судова система, просто пані Подус на своєму особистому прикладі показала нам, що це свята правда.

Але якщо відсунути ці маточки і тичинки в сторону (так-так, заїжджена фраза) і перейти до квіточок, то "напідписувала" собі Подус мінімум дисциплінарку.

Правду кажуть, що Феміда сліпа, ось і Ганна Сергіївна під час розгляду скарги Дмитра Святаша не побачила страшний бич судової системи – реальний конфлікт інтересів. І більше того, не приховує факт того, що в той момент, коли вона калякала свій трепетний підпис на фальсифікаті, вона знала про його наявність.

Адже 11 липня 2018 року вона звертається до ВСП (Вища рада правосуддя.  – "ГОРДОН") і ГПУ із заявою, мовляв якісь особи під час розгляду нею скарги, про яку ми тут тлумачимо, чинили на неї повсюдний вплив і тиск, навіть більше, 6 липня 2018 року зламали її особисті електронні скриньки з усім листуванням аж із 2008 року. Ніякої цифрової гігієни, їй-богу. І більше того, вже 1 липня 2018 року листування було викладено в мережу невідомими.

І якщо панночка вже заздалегідь знала про те, що її пошту "розкрито", то не могла не знати, що вона стане суспільним надбанням, що по факту і сталося, а сама вона підписує судове рішення щодо прекрасно знайомої їй особи – Дмитра Святаша. Як у цьому всьому Ганна Сергіївна змогла пропустити реальний конфлікт інтересів?! Дозволю собі припущення – використання службового становища для одержання неправомірної вигоди засліплює.

Узагалі, згідно ст. 28 закону України "Про запобігання корупції", Ганна Сергіївна мала б:

а) вжити всіх необхідних заходів, щоби не допустити виникнення реального конфлікту інтересів;

б) повідомити не раніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася про наявність реального конфлікту інтересів, безпосереднього керівника;

в) не ухвалювати жодних дій чи рішень в умовах реального конфлікту;

г) вжити всіх заходів для врегулювання реального конфлікту інтересів.


Мала б, але не зробила, тому перевірка НАЗК (Національного агентства з запобіганню корупції.  – "ГОРДОН") і відповідальність, яка за результатами перевірки може наздогнати хоробру суддю та її помічницю, були тією темною плямою, яка її увагу не привернула.

Посмішку з обличчя безстрашної Анни може стерти ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України, яка маячить для неї далеко не за горизонтом і каже, що за винесення завідомо неправосудної ухвали, здійсненої з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах, їй загрожує позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Добре, сама вона зважилася на кримінал, але ж потягла-таки за собою і вирішаку Плетньову. До речі, Юлії Плетньової за ч. 1 ст. 369 КК України за пропозицію і надання неправомірної вигоди службовій особі в інтересах третіх осіб із використанням службового становища загрожує щонайменше штраф, максимум – обмеження волі на строк від двох до чотирьох років. До того ж не залишиться глухою до таких витівок Юлії Плетньової і КДКА (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.  – "ГОРДОН").

Не пошкодує НАЗК і помічницю, яка, йдучи на поводу, сподіваючись, очевидно, на ласий шматочок, виступила в цьому всьому пособницею і теж закрила очі на наявність реального конфлікту інтересів.

Ну, щодо Дмитра Святаша і так все зрозуміло... Будь-які слова будуть зайвими.

І ось ми бачимо, що з подачі Дмитра Святаша, за участю юриста-письменника корпорації АІС Наталії Осипчук, "зв'язкового" адвоката Плетньової, правої руки справжнього перевертня в мантії Юлії Коцупій, суддею Подус було виконано замовлення – підписано сфальсифіковане судове рішення.

Наслідки махінації були б справді жахливими. Справа в тому, що, виписуючи резолютивну частину ухвали, Ганна Сергіївна пішла зовсім по беззаконню і, незважаючи на вимоги ГПКУ (Господарського процесуального кодексу України.  – "ГОРДОН"), забула прописати, коли саме визначення набере законної чинності. Саме тому Державна прикордонна служба України могла помилково інтерпретувати фальсифікат і зняти Дмитру Святашу обмеження у праві на виїзд за кордон. Після цього її б, звичайно, покарали, але Дмитро Святаш уже витрачав би свої заощадження десь на Сейшельських островах.

Тільки своєчасне втручання керівництва Дзержинського районного суду Харкова, яке, напевно, здивувалося подібному свавіллю, дозволило уникнути прикрої помилки. Сам голова суду підписав лист, у якому повідомив про порядок набуття судовим рішенням законної чинності, і зазначив, що станом на момент підписання листа скандальне рішення судді Подус таким не вважається.

Безумовно, розібраний мною випадок судового свавілля є лише одним із сотні, а можливо, навіть із тисячі і викликає тільки тихий смуток. Саме тому, коли шановний Олексій Філатов (заступник глави Адміністрації Президента України.  – "ГОРДОН") говорить про перезавантаження судів вищих інстанцій і якісно нове судочинство, десь голосно сміється Ганна Сергіївна Подус.


Джерело: Ольга Круглова / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Додайте «ГОРДОН» в свої обрані джерела ⟶ Google News підписатися Отримуйте оповіщення про найважливіші новини на нашому каналі в Telegram читати
 

 
 
 
 
Вибір редакції