+5 Київ
"Президент ПАРЄ Тіні Кокс наполягає на проведенні парламентських і президентських виборів навіть за умов воєнного стану". Звучить дуже серйозно, але давайте розберемося, бо вибори – як питання міжнародних стандартів, так і Конституції. ПАРЄ не заперечує суверенних прав України і після повномасштабного вторгнення стала в більшій мірі на сторону України. Усі політичні заяви потрібно читати правильно і розуміти, про що вони, або ж несеться суцільна зрада й непорозуміння. Особисто я була минулого тижня на заході Ради Європи у швейцарському парламенті за участі президента ПАРЄ, і позиція цієї організації точно не звучала так, як цитата виступу пана Кокса. Мова від експертів і депутатів, які є активними членами делегацій ПАРЄ, велася лише в руслі неможливості проведення виборів під час воєнного стану, необхідності чіткого формулювання часу й умов для їх проведення після завершення воєнних дій і повного сприяння Україні в цьому нелегкому процесі.
Об'єктивно дотримання стандартів вільних і чесних виборів під час війни не є можливим. Стандарти – не про ідеальні умови, а реальні для реалізації виборчих прав і повноцінної вільної конкуренції. Я переконана, що пан Кокс керувався виключно мотивом натякнути, що й затягування відновлення політичних процесів після завершення активної фази бойових дій не є прийнятним. Адже воєнним станом можна зловживати, у чому точно немає інтересу українського суспільства. Також жодна міжнародна організація не приїде спостерігати за виборами в умовах воєнного стану, тому нікому буде оцінити вибори як чесні й вільні або навпаки.
Тож.
Логіка Конституції і законодавства про воєнний стан із заборонами змін і проведення кампаній полягає в тому, що під час війни такі дії будуть організовані під тиском, шантажем, перемовинами з недобросовісними агресорами, тому внесення змін до Основного закону або проведення виборчих кампаній можуть стати частиною війни проти суверенітету й територіальної цілісності, нагнітати ситуацію й роботи суспільство і державу ще більш вразливою. Звісно, є Ізраїль, який проводить вибори навіть під ризиком обстрілів, які відбуваються десятиліттями, або Японія, яка не підписала досі мирного договору з РФ. Але це інші умови, історія й контекст. Конституція України є джерелом вимог і рішень щодо виборів, а не політичні заяви навіть поважних партнерів.
Готуватися до виборів потрібно вже, і це питання більше ніж на часі. Проблема полягає в тому, що політичний інтерес варто відділяти від експертизи, на основі якої необхідно готувати зміни до кодексу. Україна вже має певну, досить високу планку проведення виборів, і понижувати її до рівня тих, хто ніколи не був демократією, або проводив вибори вперше після розпаду інших держав, категорично не можна. Також Україна є суб'єктом, а не об'єктом, тому ці рішення повинні опиратися на інтерес України. Підготовка рішень – дуже складний і тривалий у часі етап: від голосування за кордоном для мільйонів громадян, які таким чином зберігатимуть свій зв'язок, будуть мотивовані повертатися й інвестувати свої ресурси й податки в Україну, до безпекових передумов щодо окремих територій, інфраструктура яких постраждала тотально, а громадяни залишили свої домівки.
Відкладати тему підготовки в довгий ящик – інфантильність. Але запускати тези про вибори восени – провокація.
Утім, ми повинні усвідомлювати, що цього разу Україна не може втратити черговий шанс щодо реформ, інвестицій, відбудови, бо її може не бути на руїнах після війни, якщо ми не працюватимемо над верховенством права, демократією, антикорупційними реформами. Чесні й вільні вибори – невід'ємний елемент нової та успішної країни. Тому над ними потрібно працювати, як і над вирішенням колосальної кількості проблем, і не боятися дивитися правді в очі. Утім, політикам, навіть західним, варто відмовитися від заяв, які виглядають такими, що свідчать про відсутність розуміння контексту й реальних подій навколо війни.
Джерело: Aivazovska Olga / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
