ЗСУ добре підготувалися до наступу, прочистивши ППО ворога для Bayraktar і вибивання артилерії. Але швидких успіхів однаково не варто чекати

Просто нагадаю, що у 2020 році армія Азербайджану ламала лінію оборони (тактичну глибину) так званого Нагірного Карабаху на півдні десь 2–2,5 тижня, паралельно працюючи по ізоляції району проведення операції, щоб противник не отримував підкріплення.

Ситуація в нас, звісно, інша – бо такої переваги у важкому озброєнні, як мав Азербайджан над НКР, у нас немає. Але є вразливість ворога щодо залежності угруповання на правому березі Дніпра від мостів і понтонів, які під вогневим контролем М142/M270 ми будемо по максимуму експлуатувати.

Учора ж побачили, як у хід з нашого боку пішли Bayraktar TB2 – після того, як вдалося прорідити ППО ворога за допомогою AGM-88 HARM. Поява і використання Bayraktar TB2 може бути спробою компенсувати перевагу ворога у класичній ствольній і реактивній артилерії. І тут якраз згадується Друга карабаська війна з вибиванням артилерії НКР за допомогою Bayraktar TB2.

Так чи інакше, швидких успіхів не варто чекати. Наступальна операція – це довго і важко.

Але так чи інакше, ми бачимо, що наші армійці готувалися добре. У тому числі прочистили ППО ворога для застосування Bayraktar TB2 та нівелювання переваги ворога у класичній арті.

Будь-яке рішення несе в собі ризики. Особливо це стосується наступальних операцій. Але якщо прийняте таке рішення, то шанси на успіх вважаються достатніми.

Джерело: Mykola Bielieskov / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора