+12 Київ
Поговорімо серйозно. Я і до Порошенка тверезо ставлюся, і до Зеленського не маю нічого особистого. І мені не 18 років – ні за віком, ні за розуміння життя. І я не маю бажання нікого лякати якимось там сумним майбутнім – це в нашому дитсадку вважають бекою, фу.
Але мені здається, що це не мені одному помітно, – стрічка, принаймні моя, складається із тверезих дорослих людей. По-моєму, у цьому креативі, хайпі, чаді ми зайшли вже надто далеко. Ми переплутали свою долю і долю своїх дітей із передвиборчим шоу. І мені, чесно, незрозуміла ця захопленість процесом і крики з усіх сторін. Доля країни під час війни – все-таки не конкурс креативу команд, а щось інше. Це сутнісна розмова, в деталях.
А якщо так все і піде далі, то добре від цього ні дійовим особам, ні всім іншим не буде. "За" або "проти" когось. Так, це, як кажуть підлітки, "ацький треш" і "угар", "ржака" і "хайп". Це все, звичайно, wow і "круто". Тільки я на цю підліткову п'янку нам приблизно місяці два даю. Потім похмелимося. Хіба цього не видно? Цього справді не видно? Про що ви, люди?
Джерело: Айдер Муждабаев / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
