+12 Київ
У мережах поширюють приголомшливий уривок зі спілкування російського ветерана з водієм автобуса. У ньому – уся суть сучасної Росії: ненависть, злість і обов'язкова (хоча ще не усвідомлена) зневага до "ветеранів" різанини в Україні.
– Я воював, діду.
– Радий за тебе, треба було не воювати.
– Та я ноги втратив…
– Та хоч три втрать, мені все одно.
– А як же нацисти, діду? Вони дітей їдять!
Ця війна неодмінно закінчиться. І тоді українські захисники повернуться додому і стануть героями. Це матиме вияв не лише в державних пільгах, а й у подяці суспільства. Коли діти пишаються батьками, а надворі дякують за службу.
Російські "ветерани" також повернуться додому. Але їхня доля складеться по-іншому. Аж раптом виявиться, що вони нікому не потрібні: ні державі, ні народу. І що вони не герої, а запеклі м'ясники. Їх не беруть на роботу, їх уникають дівчата на сайтах знайомств. І коли вони не знайдуть себе в мирному житті, то згадають те, що вміють, – ґвалтувати й убивати. І почнуть мститися. Уже російському суспільству.
Джерело: Михайло Подоляк / Telegram
