+18 Київ
На тлі переможних матеріалів "узахльоб" окремих інтернет-видань дозволю собі деякий аналіз. Висловлювання Зе, особливо в кулуарах після пресконференції, показують, що він допустився в Парижі кількох стратегічних промахів.
1. Питання звільнення "всіх на всіх", виявляється, стосується лише полонених на Донбасі. 113 громадян України – бранців Кремля у Криму та Росії – винесли за дужки. Тобто Зе вдруге легалізував для Пу можливість "порційної торгівлі" українцями.
2. Питання Криму Зе, подібно Пороху, виявився нездатним поставити на порядок денний "Нормандської четвірки". І в цьому він виявився подібним своєму попереднику.
3. Зате питання газу Зе охоче обговорив із Пу, на відміну від Пороха, уподібнюючись Януковичу. У Кремлі потирають руки – здобич проковтнула наживку. А мав би, перед тим як обговорювати газові питання, поставити жорстку вимогу: звільнення "всіх на всіх" означає, що в Україну мають повернутися 227 полонених на Донбасі та 113 політичних бранців Кремля.
4. Зе практично легалізував двосторонній формат по газу, що дає можливість Росії нехтувати тристороннім форматом за участі Єврокомісії. А далі "Газпром" діятиме за шаблоном 2009 року, нав'язуючи свій алгоритм: купівля газу в обмін на трирічний транзитний контракт. "Нафтогаз" буде під подвійним тиском: ззовні – з боку "Газпрому", ізсередини – з боку спраглої до російського газу правлячої Зе-камарильї, за якою стоїть кінцевий бенефіціар.
5. Те, що відбулось в Парижі, зайвий раз підтверджує, що окремо взяте організоване олігархічне "Приват-угруповання" і є кінцевим бенефіціаром Зе-камарильї. Для нього російський газ і гроші є понад усе. Усе решта – вторинне і несуттєве.
6. Зе практично легалізував статус Росії як посередника, подібно Німеччині та Франції, що має вплив на сепаратистів. Пу потирає руки – я ж говорив, "их там нет".
І це ще не все...
Джерело: Michael Gonchar / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
