+13 Київ
Пастка "Укрпошти".
Здавна тактика ведення війни передбачає, що, анексуючи територію, передовсім потрібно захоплювати залізницю, пошту та інші об'єкти інфраструктури, які забезпечують зв'язок зі світом.
Упродовж останніх років ми стали свідками повного руйнування системи проводового радіо, переходу на цифрове телебачення, необдуманої комерціалізації залізниці, яка призвела до численних проблем сполучення між містами України, та інших негативних процесів, які все більше починають нагадувати внутрішню диверсію.
Тепер влада взялася за те, що, здавалося б, є невід'ємним елементом життя кожного українця – пошту. Нинішня "Укрпошта" – це понад 13 тис. відділень по всій території країни, з них близько 10 тис. – у сільській місцевості. Але ця широка мережа існуватиме недовго.
...Днями очільник "Укрпошти" Ігор Смілянський заявив про намір компанії закрити з 1 січня 2019 року майже дві третини відділень через збитковість. Перш за все це торкнеться сільських філій, альтернативи яким у більшості випадків немає. Обґрунтування такого рішення щонайменше дивне, бо якщо проаналізувати зарплатну сітку керівного складу "Укрпошти", то складається враження, що в цій структурі не все так і погано – не кожен може похвалитися місячною зарплатою у півмільйона гривень (у липні 2016 року Смілянський заявляв, що на посаді голови "Укрпошти" буде заробляти 333 тис. грн на місяць. – "ГОРДОН").
Унаслідок оптимізації "Укрпошти", відповідно, під загрозою постане низка послуг державного підприємства, якими користувалися мешканці сіл, де інколи навіть крамниць немає (а такі населені пункти не є рідкістю у Центральній Україні). Пошта для таких сіл і багатьох містечок десятки років була поліфункціональним об'єктом – це і розповсюдження преси, і видача пенсій, і продаж необхідних засобів для побутового життя. Надважливим об'єктом поштові відділення є й сьогодні. Але, як ми можемо судити із заяв керівників підприємства, вже в найближчому майбутньому мешканці багатьох населених пунктів будуть просто позбавлені будь-якого доступу до цивілізації.
Уважаю такий крок нинішньої влади антисоціальним, тим, який свідчить про повну відсутність стратегічного бачення або ж відверту антидержавницьку позицію. Адже пошта для кожного з нас – це не лише частина власної історії, але й вимога повсякдення. Так, в епоху новітніх технологій ця державна структура втрачає свої позиції, але основною проблемою підприємства є не поступ цивілізації, а недолугий менеджмент, який неспроможний гідно відповідати на виклики часу.
Хоч причина може бути і в іншому – державне підприємство просто не хочуть / не мають бажання фінансувати, лише аби у найближчому майбутньому повністю передати надання поштових послуг приватним структурам. Уже зараз ми бачимо, як "приватники" повільно, але впевнено витісняють стратегічну державну структуру на маргінес. А відтак виникає питання: чи не стаємо ми свідками кулуарних домовленостей, спрямованих на чергове розбазарювання державних зусиль і обдирання громадян України? Риторичне запитання, погодьтеся.
Бо – знову ж таки – ми можемо стати свідками чергової псевдореформи нинішньої влади. А на початку наступного року у владних кабінетах відзвітуються: "ми провели"... 145-ту реформу, але для певного кола, не для всіх українців... На жаль...
Джерело: "ГОРДОН"
