Чи є перспектива засудити журналістів, які оприлюднили переписку з повіями?
Оскільки розпочалася дуже цікава дискусія про межі приватності у роботі преси і попереду можливі кримінальні провадження та суди, я вирішила вам розповісти про позицію Європейського суду з прав людини щодо цього та що встановлюють міжнародні нормативно-правові акти.
Фото переписки було зроблено щодо публічної особи і політика на робочому місці, в робочий час, у приміщенні, в якому на законних підставах ЗМІ ведуть трансляцію, і про це всім відомо, а отже позиція про порушення права на приватність у цій ситуації – некоректна. Ідеться наразі не про приватне життя, а про якість виконання своїх обов'язків. Тому міжнародна судова практика в таких ситуаціях виправдовує доцільність подібних публікацій необхідністю контролювати представників влади та інформувати суспільство про те, як вони виконують свою роботу і чим займаються на робочому місці.
Журналісти мають право оприлюднювати те, що робить державний діяч на робочому місці в робочий час.
Європейський суд оцінює втручання преси у приватне життя насамперед із точки зору інформативності. Тобто, наскільки було значущим і виправданим вторгнення в особисте життя особи в інтересах інформування громадськості. При цьому ЄСПЛ не раз відзначав, що "публічні особи" не можуть розраховувати на той же рівень захищеності свого приватного життя, як всі інші люди, в силу характеру своєї діяльності.
А ось що встановлює Декларація про свободу політичних дискусій у ЗМІ 2004 року:
Джерело: Анна Маляр / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.