У Криму перебої з водою. У містах гаряче водопостачання готуються давати лише у вихідні. Холодну воду – за годинами

Криму нечасто випадає привід з'являтися у ЗМІ. Можливо, скоро все зміниться.

На півострові зараз перебої з водою. У містах гаряче водопостачання готуються давати лише у вихідні. Холодну воду – за годинами. Запасів у водосховищах недостатньо, щоб забезпечити безперебійне постачання.

Російські ЗМІ пишуть про те, що Сімферополь може залишитися без води вже до травня. Загалом же основні водосховища регіону заповнені на третину – і цього може вистачити до червня.

Увага: запитання. Хто перший у Києві почне говорити про відновлення постачання води у Крим?

Вода – головний дефіцит півострова після анексії. До 2014-го дніпровська вода забезпечувала до 90% потреб регіону. За місяць після вторгнення Київ перекрив Північно-Кримський канал.

Російська влада споруджувала водозабори, бурила свердловини, але фундаментально це питання розв'язати не могла. Радше навпаки – це призвело до засолення ґрунтів у Північному Криму, і сільське господарство в тих краях занепало.

Російська влада регіону коливається між демонстративною бравадою ("Україна перетворила Дніпро на каналізацію, і нам такої води не потрібно") і вимог ("Дніпро бере початок на території Росії й Україні не належить"). Але тепер, судячи з усього, уже не до позерства.

Туристів можна привезти літаками. Електроенергію – постачати енергомостом із Краснодарського краю Росії. Але воду півострову може забезпечити лише материкова Україна. І тільки Києву під силу позбавити Кремль головного болю, який з'явився в нього саме тоді, коли Москва вирішила змінити прапори у Криму.

До того ж українська влада нещодавно розповідала про підготовку обміну з Російською Федерацією. Чиновники заявляли про те, що формулу "всіх на всіх" вдасться втілити в життя. Натякали на те, що в цьому списку можуть опинитися кримські татари, яких Кремль активно садить у тюрми останні шість років.

Олег Сенцов свого часу говорив про те, що людей можна міняти лише на людей, а не на політичні поступки. Але логіка Кремля полягає якраз у зворотному. І в мене є відчуття, що найближчим часом Україна знову може зануритися в чергове внутрішнє протистояння.

Нам знову можуть запропонувати вибір. Коли на одній чаші ваг буде політичне рішення (відновлення постачання води у Крим), а на іншій – гуманітарне (повернення українських громадян). Водночас нам обов'язково розкажуть про те, що постачання води на півострів – це теж гуманітарний акт. Що так ми дбаємо про співвітчизників. Пошлються на Ізраїль і звинуватять у войовничості тих, хто не погодиться.

Безумовно, ця логіка знайде чимало прихильників. Тому що на кону будуть конкретні життя й особисті долі. Тоді як інша сторона стане апелювати речами значно абстрактнішими і невідчутнішими. На кшталт суверенітету, державних інтересів та інституційної пам'яті.

Переговори з терористами – це завжди простір складного вибору. Починаючи від принципової допустимості такого кроку. І закінчуючи кордоном можливих поступок. Але будь-яке відновлення постачання води у Крим ризикує стати не просто кроком, який закриє для Москви історію про анексію півострова. Воно ризикує поглибити й без того чималий розкол в українському суспільстві.

Є ситуації, у яких не буває очевидних рішень. У яких кожен вибір супроводжує шлейф наслідків. Президентська посада потребує вміння прораховувати ситуації. А ще вона потребує вміння брати на себе відповідальність не тільки за популярні рішення, але ще й за непопулярні. Звичка подобатися може зіграти злу роль.

Імовірно, Київ складатиме цей іспит перед нашими очима.

Джерело: "Крим.Реалії"

Опубліковано з особистого дозволу автора