RU
 
Юрій Бутусов

Головний редактор сайта "Цензор.НЕТ".

Вагнерівці сотнями трупів засипають наші поля, але у ПВК є перевага, яка дозволяє їм досягати результатів

Вагнерівці сотнями трупів засипають наші поля, але у ПВК є перевага, яка дозволяє їм досягати результатів

Фото: Фото: Ростислав Гордон / Gordonua.com

Тактика "Вагнера": як досягають результатів зеки з тритижневою підготовкою та як їх б'ють?

Під Бахмутом, Соледаром та на інших ділянках фронту російське командування збільшує кількість штурмових атак приватної армії російського олігарха Євгена Пригожина – "Вагнер". І ця армія досягає результатів та інколи просувається там, де нездатні пробитися гвардійські десантно-штурмові дивізії ЗС РФ, але з іншого боку є українські частини, які відбивають усі атаки, і замість просування вагнерівці сотнями трупів засипають наші поля. Як це працює і як протидіяти тактиці "Вагнера"?

Причини розширення застосування "Вагнера" зрозумілі: вагнерівці в рази дешевші в утриманні за будь-яких солдатів Росії, під час служби вони не турбують владу відеозверненнями, а загибель тисяч вагнерівців не має ніякого значення для російського суспільства. За даними російських дослідників, із початку року ймовірна кількість завербованих на війну ув'язнених у РФ складає до 23 тис. осіб, і вербування продовжується. Таким чином, дефіциту особового складу у "Вагнера" поки не має, незважачи на  вражаюче високі втрати.

Є і суто воєнні причини ефективності "Вагнера", оскільки структура управління й тактика застосування є наразі єдиною дієвою для погано навчених мобілізованих військ, які становлять більшість російських наземних сил.

Отже, що ми бачимо на цьому скріншоті, який зроблено з планшета командира штурмової групи "Вагнера", яку українські воїни знищили під Бахмутом?


Скріншот: Юрій Бутусов/Facebook

Скріншот: Юрій Бутусов / Facebook

Це скрін із програми, де прописаний план бою. Тобто командування штурмового загону малює у звичайній навігаційній програмі бойовий порядок висування всіх груп на рубіж атаки українських позицій. Різні кольори визначають різні штурмові групи. У кожної групи свій маршрут і визначення, де має знаходитися кожен бойовик у кожній штурмовій групі. Кожне коло – один вагнерівець.

У штурмовій групі – від 8–12 до 30–50 бойовиків, один-два з них, призначені лідерами, отримують програму своєї атаки і як мають рухатися по точках він сам і кожен його бойовик. Тобто не треба думати, треба звіряти рух своєї групи по планшету або смартфону. Командування максимально спрощує ухвалення рішень непідготовленими бойовиками, такому дійсно можна навчити за три тижні.

А як вони оцінюють обстановку та рухаються?

Тут також не рівень підготовки підвищують, а адаптують управління. "Вагнер" приділяє велику увагу застосуванню безпілотників, передусім найдоступніших – "Мавік" і "Матрікс". Безпілотники контролюють рух штурмових груп і контролюють обстановку на об'єкті атаки. Штаб штурмового загону намагається мати безперервну інформацію про рух бойових груп та обстановку на нашій позиції, яка обрана за об'єкт атаки. Тобто оцінку обстановки, необхідність рухатися вперед визначає командир штурмового загону в штабі. Команда – "вперед по маршруту", команда – "стій, розосередилися, чекаємо". Причому навіть потрапивши під прицільний вогонь, штурмові групи без команди не відходять, самостійний відхід дозволяється тільки для поранених. Самовільний відхід без команди або без поранення карається розстрілом на місці.

Як організовано зв'язок?

Цікава відмінність – у "Вагнера", на відміну від ЗС РФ, основним засобом зв'язку є американські радіостанції і ретранслятори Моtorola, тобто вони працюють у тих самих діапазонах і на тій самій техніці, як і ЗСУ. Звичайно, також широко застосовуються прості аналогові "Баофенги".

Як працює вогнева підтримка?

"Вагнер" має на озброєнні всі види бойової техніки, танки та артилерію, навіть бойові літаки, але, на відміну від російської регулярної армії, бойову техніку та боєприпаси "Вагнер" економить, бо люди дешевші. "Вагнер" застосовує і масовані обстріли калібром 152 мм, і танки, і ударні дрони "Ланцет", безпосередня вогнева підтримка атакуючих підрозділів здійснюється переважно автоматичним гранатометом і мінометами 82 мм і 120 мм. На жаль, є випадки, коли ззавдяки взаємодії автоматичних станкових гранотометів і мінометів 82 мм вагнерівцям вдавалося захопити деякі наші позиції навіть без застосування важкої артилерії. Бронетехніка в переважній більшості випадків піхоту не супроводжує, бережеться від ураження, працює з відстані.

Як проводиться атака?

На визначений об'єкт атаки спрямовується кілька штурмових груп, які висуваються у світлий час. Головне завдання – приховано наблизитися на рубіж атаки, потім добігти до наших окопів і закріпитися там. Відступ у багатьох випадках не передбачений. У більшості випадків противник намагається завдати вогневе ураження нашій позиції і забезпечити супроводження атаки під коригування з дрона вогнем АГС і мінометів одночасно з діями штурмових груп. Але якщо місцевість дозволяє наблизитися на близьку відстань і зосередитися, наприклад, по рельєфу або під прикриттям туману, штурмові групи направляються навіть без артилерійської підготовки у розрахунку на швидкість. Якщо є наказ, то група атакує, навіть попри прицільний вогонь із близької відстані.

Чому "Вагнеру" вдається досягати результатів?

1. "Вагнер" може без будь-яких наслідків дозволити собі будь-які високі втрати перемінного складу штурмових груп, зеків поки вдається вербувати у великих кількостях. Втрати не знижують боєздатності загонів, оскільки командири та штаби загонів, оператори озброєння, розвідки й управління залишаються постійним складом, який не витрачають у штурмових діях і зберігають спеціалізацію.

"Вагнер" намагається чинити тиск на обраних напрямках постійно, тому атаки фактично мають характер постійної розвідки боєм малих груп піхоти. Атака має виявляти для дронів наші вогневі засоби, проводити дорозвідку, тому часто обстріл наших позицій після відбитої атаки проводиться більш масовано, ніж артилерійська підготовка. А потім готується нова атака. Це дозволяє концентрувати сили там, де українські війська мають слабкішу розвідку, мають менше засобів ураження, мають меншу стійкість. Це дозволяє прогризати оборону на певних вузьких ділянках крок за кроком, по 100 м на тиждень.

2. Перевагою "Вагнера" слід визнати, що командування ПВК планує бойові дії, виходячи з реальних можливостей свого особового складу. Завдання ставляться максимально примітивні. Для досягнення мети концентрується багато штурмових груп, атаки можуть проводити, незважаючи на втрати, тривалий період. Велика увага приділяється аеророзвідці та точному вогневому ураженню, під час атаки вони організовують спостереження за нашими позиціями з дронів. Ураження дронів означає втрату управління штурмовими групами. Управління цілеспрямоване. У разі досягнення мети та заходу на об'єкт атаки вагнерівці швидко підтягують сили для закріплення, розгортають розвідку, дрони, якщо контратака проводиться через тривалий час, противник завдає вогневого ураження з коригуванням значної кількості вогневих засобів.

Як протидіяти тактиці "Вагнера"?

1. Розвідка. Над кожним опорним пунктом у полосі дій "Вагнера" потрібно як мінімум усю світлу частину доби чергування дрона для ведення безперервного спостереження за місцевістю навколо. Хоча ця можливість доступна для наших військ, на жаль, дуже часто це з різних причин не вирішується.

2. Управління. Контактні бої потребують постійного зв'язку з кожним постом і високого рівня ситуаційної обізнаності. Відхід наших бійців під час чергової атаки вагнерівців у багатьох випадках, які зафіксовані на дронах, пов'язаний із відсутністю розуміння тактичної обстановки в умовах тривалого бою, а не безпосередньо з тиском противника. У нас є можливості тримати значну кількість дронів у повітрі, але часто їхні можливості не використовуються, оскільки дані не поступають до наших бійців на місці бою або не поступають розрахункам вогневих засобів, і інформація не реалізується. Маневрені контактні бої потребують якісної взаємодії. Коли вивчаєш, як вагнерівцям вдалося зайти на ту чи іншу позицію, недоліки організації розвідки та управління завжди стають очевидними.

3. Тактика. З точки зору ресурсів вагнерівці націлені на виявлення української оборони та розмін дешевих бійців, яких не шкода російському командуванню, на українців. Це працює тому, що в Росії все ще більше артилерії і боєприпасів. Тиск вагнерівців можуть зупинити тільки значні втрати та якісна організація вогню, добре замаскована та ешелонована оборона. Вагнерівці діють досить передбачувано. Маршрути просування можливо прорахувати, прикрити мінуванням або пристріляти заздалегідь, розгорнути засоби спостереження, підготувати групи для контратаки із застосуванням бронетехніки.

Проти вагнерівців потрібен маневр в обороні, тобто наявність позицій на флангах, які можуть взяти під вогневий контроль напрямок атаки, наявність підготовленого для контратаки підрозділу. Тобто якщо тримати погано обладнані передові позиції, то навіть знищення кількох штурмових груп призводить до ураження артилерією та значних втрат і в оборонців.

Підрозділи в обороні повинні мати можливість для відходу на резервні позиції, а на маршрутах атаки треба посилювати спостереження. І тоді навіть якщо хтось встигає забігти під вогнем у передову позицію, але це будуть втрати, можна пристріляти для економії боєкомплекту певні цілі, позиції з флангів повинні мати можливість відсікти підхід значних сил противника, а становище може відновлюватися контратакою тактичного резерву з бронетехнікою.

Звичайно, це зрозумілі всім військовим професіоналам речі, але це потребує певної концентрації сил. Немає сенсу тримати позицію до останнього, поки противник її накриває, і замінювати на цій позиції постійно людей, бо вагнерівці поки не закінчаться, їхня мета – нав'язувати нам розмін. А наша мета – бити їх і зменшувати можливості їхньої артилерії накривати нас у відповідь. Рівень індивідуальної та групової підготовки вагнерівців слабкий, управління у штурмових групах під вогнем одразу втрачається, втрати під час атак високі. У разі якісної організації аеророзвідки, сталого зв'язку, гнучкої тактики, що дозволяє відхід з позиції, до якої противник пристрілявся, і при наявності тактичного резерву для контратаки – наші воїни впевнено відбивають усі атаки вагнерівців. Навіть при нестачі снарядів для артилерії відбивати атаки штурмових груп за якісної організації та управління можливо силами піхоти.

Джерело: Юрій Бутусов / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає виключно точку зору автора. Редакція не несе жодної відповідальності за зміст та достовірність матеріалів у цьому розділі.

МАТЕРІАЛИ ПО ТЕМІ
 
 

 
 
 
 
Вибір редакції
 
 
 
НАЙПОПУЛЯРНІШІ МАТЕРІАЛИ