+11 Київ
Військовослужбовець 2-го армійського корпусу ЗС РФ Андрій Морозов повідомив, що через зношеність стволів і нестачу боєприпасів корпуси позбавляють гармат і снарядів калібру 122 і 152 мм.
У своєму блозі Морозов повідомив важливу інформацію, що 1-й та 2-й армійські корпуси були позбавлені артилерії 122 мм через брак снарядів цього калібру, а тепер у них забирають гармати Д-20 калібру 152 мм через брак справних гармат і снарядів у кадровій російській армії. Цікаво, що це може бути? Головним засобом ураження на війні є гаубиці. Гаубиці двох калібрів – 122 та 152 мм. Якщо забирають 122 і забирають 152-мм, отже, інших гаубиць уже немає. Росія, напевно, зберігає старі радянські гаубиці Д-1, але вони теж 152-мм, і снаряди від них підходять на Д-20, так що боєкомплект забирати не варто. Отже, переозброюють уже не на гаубиці, а на інший калібр.
А з інших калібрів у противника залишаються 76-мм гармати ЗІС-3 зразка 1942, 85-мм протитанкові гармати Д-44 зразка 1946, 100-мм протитанкові гармати БС-3 зразка 1944, 130-мм гармата М-46 1951 року.
Подивимося, якщо це так. По-перше, потужність снаряда в цих систем набагато менша, по-друге, стріляють вони не по навісній, а по настильній траєкторії, це значно менш небезпечно, по-третє, Росія не виробляє цих калібрів, запаси обмежені, і отже, вони закінчаться ще швидше.
Якщо це станеться, це не означає, що в російської армії повністю закінчаться калібри 122 і 152 мм. Росія їх виробляє, але жодне виробництво не може компенсувати таку величезну витрату снарядів на такому великому фронті. Тому російський Генштаб зосереджує дефіцитні снаряди для резервування своїх потреб та скорочує постачання для армійських корпусів, сформованих із мобілізованих на Донбасі. Але ще рік інтенсивних бойових дій – і ці заходи вже не допоможуть, і російська армія зіштовхнеться в перспективі з необхідністю лімітувати витрати снарядів.
Для нас це говорить про те, що удари українських HIMARS, "Точка-У" і диверсантів по російських арсеналах завдають ворогові непоправної шкоди. Також величезні витрати снарядів під час артилерійського наступу позбавляють ЗС РФ основних калібрів. Запаси снарядів СРСР таки були не бездонні, 31 рік їх витрачали по всьому світу.
А значить, ще рік чи два – і на фронті будуть лише ті снаряди, які виробляють заводи РФ та НАТО. Тобто багаторазовий розрив у кількості снарядів почне скорочуватись. На жаль, не так скоро, як нам би хотілося.
Ще один цікавий фрагмент Морозова – про 3-й корпус.
Російська пропаганда демонструє різні матеріали про 3-й армійський корпус, сформований буквально за два місяці в Нижньогородській області, і підкреслює, що корпус отримав найсучасніше озброєння, причому росіяни заявляють про нові російські бойові танки Т-90М "Прорив", БМП-3 та іншу сучасну техніку.
Ця інформація спочатку викликала справедливі сумніви. Сучасної техніки гостро не вистачає кадровим з'єднанням російської армії, які зазнали величезних втрат і озброюються старою технікою із баз зберігання, нова техніка із заводів усіх втрат не покриває. Росія кидає у бій Т-72 та Т-80, які законсервували за часів СРСР. Тому передавати танк Т-90М вартістю понад $5 млн якимось новобранцям Росія собі дозволити не може.
Зважаючи на все, 3-й армійський корпус – це резервне з'єднання чисельністю 10–15 тис. осіб, більшість із яких не мають бойового досвіду і пройшли дуже короткий курс підготовки. За попередніми даними, розпочали перекидати його частини на запорізький напрямок. Завдання цього малобоєздатного з'єднання – взяти на себе спокійну ділянку фронту, щоб змінити з'єднання, ймовірно, кадрової 42-ї мотострілецької дивізії, яка розташована на запорізькому напрямку, а її можуть перевести в резерв.
Одкровення Морозова показують наочно, що боєздатність російської армії поступово скорочується. Скорочується перевага в кількості та якості озброєнь, які має РФ.
Коли запустять на повну потужність заводи для виробництва зброї за програмою лендлізу, Україна отримає можливість досягти паритету в озброєннях. А це створить сприятливу нагоду для повномасштабних наступальних операцій.
Звісно, вся ця інформація обнадійлива, але це аж ніяк не привід для ейфорії. На цей момент російська армія й далі зберігає перевагу в усіх видах важких озброєнь, артилерії, авіації, танках, крилатих і балістичних ракетах та має в багато разів більший ресурс боєприпасів. Однак цей ресурс не нескінченний, і через деякий час співвідношення вже не буде таким сприятливим для ворога.
Джерело: Юрій Бутусов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
